Угода про асоціацію між Україною і ЄС є до певної міри шлюбним контрактом, який, як відомо, укладається між двома. Допустивши Росію до перегляду і аналізу цього контракту Україна і ЄС продемонстрували слабкість, наївно думаючи, що агресора можна умиротворити або ще наівніше вважаючи, що його можна обдурити.
Про це заявив у себе на сторінці у Facebook голова правління "Майдану закордонних справ" Богдан Яременко.
"Аби ЄС і Україна часом чогось недозрозуміли, уже після "консультацій" Президент Росії направив лист Президенту Єврокомісії, в якому достатньо недвозначно зазначив, що питання не в тому, про що ви думаєте, ви з нами домовилися, а в тому, що ми хочемо, щоб Угода не виконувалась взагалі до того моменту, коли в неї будуть внесені зміни, які потрібні Росії. Обравши ганьбу, чи отримали Україна і ЄС мир?", - питає Яременко.
"Так, початок імплементації угоди означав би початок застосування Росією санкцій. Тобто, війну. Без танків і бомбардувань, але зі знищеними бізнесами, безробітними і іншими достатньо неприємними наслідками.Але проблема в тому, що "консультації" зовсім не відвернули такої перспективи. Вони просто ненадовго відклали її. І тепер, після листа Путіна Баррозу перед нами знову постає той самий вибір - ганьба (змінити Угоду, чим фактично вихолостити її і замість шлюбної угоди отримати меморандум про дружбу) чи війна (відстоювання свого права обирати своє майбутнє і пов"язані з цим втрати від російських економічних санкцій). Отже, обрана нами ганьба - допустити Росію до наших взаємин з ЄС обертається ще й подвійним програшем. Перша поразка - це створений офіційний, формальний прецедент допуску Росії до обговорення і визначення характеру і типу наших взаємин з третіми країнами (це обмежує наш суверенітет, а в міжнародних відносинах будь-яке обмеження прав і можливостей слід вважати поразкою), друга поразка - це необхідність знову обирати між ганьбою і війною", - додав Яременко.
"Висновок для мене очевидний: якщо маєш можливість битися і шанс перемогти у битві за свої принципи - бийся і скористайся шансом. Якщо не можеш - капітулюй і спробуй зберегти все, що ще можна зберегти", - зауважив дипломат.
За словами Богдана Яременка, війна на Сході - це спроба Путіна показати, що він може досягати взагалі будь-яких результатів в тих регіонах, які є особливими для Росії, і ні хто, і ні що не може йому в цьому перешкодити. Ситуація з угодою між Україною і ЄС - це спроба в глобальному вимірі створити прецедент, який би засвідчив, що жодна важлива міжнародно-політична чи економічна подія, яка є важливою з точки зору Росії, не може відбуватися без відома і участі Росії.
"Припустімо, що ми погодимось на подальшу ганьбу і почнемо вносити зміни в угоду про асоціацію між Україною та ЄС (боюсь, що саме цей шлях ми і оберемо, принаймні логіка дій президента Порошенка впродовж перших місцяців правління полягає саме в реалізації принципу аби що "лишь бы не было войны"). Що буде далі? Невже відразу після реаліації цієї самовбивчої ідеї (змінювати угоду на догоду Росії) російські військові негайно залишать Схід України, Крим або необхідність зняти блокаду і забезпечити материковий транзитний коридор до Криму стане для Росії меншою. Невже Київ перестане бути якимось там родичем "городам русським"? Та ні. Це нічого не змінить. Просто ми отримаємо ганебну політичну поразку перед справжньою війною", - пояснив він.
"Ганебні поразки (без спротиву) мають властивість визначати не лише нашу долю, але і долю майбутніх поколінь.Адже програти на полі бою в нерівному бою - це те, що дає тобі чи твоїм потомкам моральне і юридичне право продовжити з часом боротьбу. Якщо ти обираєш ганьбу чи поразку без спротиву, то і отримуєш ситуацію, при якій, наприклад, договір 1654 року і в 2014 році дозволяє росіянам називати усіх патріотичних українців зрадниками, а до України застосовувати принцип - "это все мое", - додав Яременко.
Також Яременко висловився про найбільших симпатиків Порошенка, які можуть заперечити, мовляв, він просто затягує і виграє час.
"Тут, по-перше, треба зазначити. що здача суверенітету (згода на вплив третіх країн на твою зовнішню і внутрішню політику) - це не найкращий спосіб вигравати час. По-друге, який час виграється? З огляду на стан нашої економіки і оборонної галузі через півтора роки, коли закінчиться термін відкладення реалізації угоди про асоціацію з ЄС, ні наша економіка, ні наша оборона не почуватимуться кардинально краще. А можливо і навпаки. Отже для чого Порошенку цей час? Конституційна більшість в парламенті? Збереження бізнес-активів? А що з цього мені та іншим українцям? Таким чином, висновок залишимо незмінним: або борись, або поступись місцем тому, хто може це робити. Але не обирайте ганьбу", зазначив дипломат.
