Бій за Азовське море: чи загрожує Україні відкриття морського фронту?

Росія посилює тиск на Україну в цілому і дестабілізує східні регіони. Росіяни стали зупиняти здебільшого іноземні судна, які йдуть Азовським морем до Бердянська і Маріуполя. Одне судно можуть затримувати чотири рази. Причому не на годину-дві, а до восьми годин. Є випадки затримки до 88 годин.

Коментар для 24 каналу щодо затримки українських суден в Азовському морі надали експерти фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара та Андрій Клименко.


Будівництво Кримського мосту порушує міжнародні норми, плюс це завдає величезної шкоди екології Чорного моря. Відразу після його запуску росіяни використали міст в якості економічного тиску на Україну. Це призвело, по-перше, до зменшення майже вдвічі кількості суден, які можуть заходити в українську частину Азовського моря. Як розповідає експерт "Майдану Закордонних Справ" Олександр Хара, судна "Панамакс" – більш економічно вигідні для Маріупольського порту, враховуючи експорт металургійної продукції, глини, зерна – тепер не можна використовувати. Заміна іншими збільшує витрати і зменшує конкурентоспроможність нашої продукції.

По-друге, російські прикордонники, якими керує ФСБ, проводять довготривалі огляди суден, що теж завдає економічні збитки Україні.

Росія посилює тиск на Україну в цілому і дестабілізує східні регіони. Росіяни стали зупиняти здебільшого іноземні судна, які йдуть Азовським морем до Бердянська і Маріуполя. Одне судно можуть затримувати чотири рази. Причому не на годину-дві, а до восьми годин. Є випадки затримки до 88 годин. Протягом тижня було близько 60-ти затримок. Маріуполь і Бердянськ значною мірою залежать від роботи порту і металургійних підприємств. І це може підірвати соціально-економічну ситуацію,
– наголошує Олександр Хара.

По суті, це економічна блокада. Тому що, як зауважує експерт Андрій Клименко, російські судна пропускають протягом години. Парадокс у тому, що Росія може спокійно виловлювати рибу в Азовському морі згідно з угодою від 2003 року про співробітництво між Україною та РФ в Азовському морі і Керченській протоці. При цьому, зазначає Клименко, росіяни паралельно і демонстративно під захистом катерів берегової охорони ФСБ, що затримують судна, проводять розвідку українського узбережжя.

Як відомо, Маріуполь – це сухопутний шлях з Росії до анексованого Криму. Олександр Хара нагадує: Кремлю не вдався проект так званої "новоросії", який мав на меті обмежити доступ центральної частини України до Чорного і Азовського морів і з’єднати Крим з російським суходолом. Один з глобальних негативних наслідків для Кремля після анексії Криму – блокування Україною водопостачання на півострів. За даними експертів, у результаті дуже сильно постраждало сільське господарство Криму і безпосередньо його жителі.

Втім, на думку Андрія Клименка, Москву проблеми кримчан не хвилюють. Дніпровська вода РФ потрібна зовсім з інших міркувань.

Кому насправді, в першу чергу, не вистачає дніпровської води: 1) хімічним заводам Фірташа – він головний споживач водички; 2) 20 заводам оборонно-промислового комплексу, які будують кораблі з ракетами "Калібр", що направлені на нас; 3) 60 тисячам військовослужбовців окупаційних збройних сил РФ та 100 тисячам членам їх сімей. 500 тисячам "понаїхавших" фсб-шників, прокурорів, слідчих та поліцаїв, що знущаються та саджають в тюрми наших громадян,
– підкреслює Андрій Клименко.

Тому Кремль шукає можливості відновлення водопостачання. В ЗМІ розвернули відповідну пропагандистську кампанію про розблокування водопостачання, торгівлі і навіть, наголошує Клименко, залізничного сполучення. Тобто за визнання де-факто анексії Криму.

Звичайно, є інший варіант – Росія може спробувати силою відхопити частину територій, особливо, на Маріупольському напрямі, щоб з’єднатися з Кримом. За словами Олександра Хари, на Азовському морі склалася асиметрична ситуація з точки зору безпеки. На Азовському морі з боку України присутні лише патрульні прикордонні кораблі. В Росії є військові м’язи, які вона посилила шістьма броньованими суднами класу "Серна". Наше узбережжя в Азовському морі фактично не прикрите. Військових кораблів взагалі немає.

Проблема, на думку Олександра Хари, підсилюється нерозумінням України значення військового флоту. Українська влада з моменту блокади Росією проходу Керченського проливу практично нічого не зробила. За його словами, зараз розглядається питання посилення нашого флоту, але невідомо, коли це станеться. Є проблема, пов’язана з недостатньою дипломатичною реакцією. Лише в заяві по результатах саміту Україна-ЄС було згадано про мілітаризацію Азовського моря. МЗС України хоче подати судовий позов проти Росії. Але цей процес тривалий, а тиск Росії може за цей час відлякати від нас іноземні компанії.

Поки добиватимемося правди на папері, в реальності втратимо великий обсяг експорту через блокаду на Азовському морі. Росія йтиме далі і намагатиметься блокувати наші можливості в Чорному морі, куди заведені кораблі з дальнім прицілом. Це загроза всьому півдню і навіть центру України, а наших можливостей флоту недостатньо. Треба забезпечити Україну співставними засобами стримування Росії. Нам потрібен флот, а за чотири роки про це не мовилося центральним керівництвом,
– підкреслив Олександр Хара.

Наразі ситуація дуже складна. Азовське море з економічної точки зору має важливе значення для України. І ми його можемо втратити. За словами Олександра Хари, треба тримати в полі фокусу і Чорне море, де є два райони, захоплені Росією, звідки агресор качає з наших надр ресурси. Там є російський спецназ і військові кораблі, які порушують правила і ускладнюють вільне судноплавство.

Блокада Росії на Азовському морі поєднує два фронти: гарячий на Донбасі і холодний у Криму. Росія посилює тиск на Україну в цілому і дестабілізує ситуацію в східній частині. І на цьому не зупиниться,
– підсумовує Хара.

Фото: УНІАН

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації