Депутат Київради Ігор Баленко, народний депутат Тарас Козак, родичі нардепа Євгена Балицького та нового омбудсмена Людмили Денісової продовжили займатися бізнесом в Криму після анексії, перереєструвавши його на російську податкову. Про це йдеться в розслідуванні Антона Столярова у програмі “Наші гроші з Денисом Бігусом” на UA:Перший. До розслідування долучився економіст, експерт фонду "Майдан закордонних справ" Юрій Смєлянський.
У серпні 2014 року, після анексії Кримського півострова Росією, Верховна Рада України прийняла Закон “Про створення вільної економічної зони “Крим”, який мав врегулювати діяльність українського бізнесу, що залишився на окупованій території. Проте на практиці він лише ускладнив життя підприємцям, які хотіли евакуювати свої активи на материк. Інші структури, які хотіли продовжити свою діяльність на окупованій території, навпаки, отримали можливість без жодних наслідків перереєструватися на російську податкову і платити податки країні-агресору.
Закон про ВЕЗ Крим оголосив анексований півострів вільною митною зоною, звільнив компанії з кримською пропискою від сплати податків в український бюджет і ввів мультивалютний режим, дозволивши вести свою діяльність в російських рублях. Вивіз товарів на материк він навпаки прирівняв до експорту, чим ускладнив для бізнесу евакуацію рухомих активів, а для громадян - особистого майна.
“Він носив чисто лобістський характер. Це був дійсно інтерес тих людей, які мали бізнес-активи на території Криму. Ці активи також потрапили в окупацію і перед цими людьми, власниками, бенефіціарами цих бізнес активів, постало питання - а що далі робити? Гроші втрачати не хочеться!”, - коментує закон пан Смєлянський.
“Перспективи відміни закону про вільну економічну зону “Крим” - це боротьба. Боротьба, тому що необхідність його відміни - логічна, правильна, в умовах війни - буде постійно наштовхуватися на кишеньковий інтерес подібних людей, які в підсумку повинні будуть голосувати”, - підсумував Юрій Смєлянський.
