Блокування портів Маріуполя та Бердянська силами РФ: статистика та тенденції

Андрій КЛИМЕНКО 
Кримський департамент «Майдана Закордонних Справ», 
головний редактор BSNews, Ялта-Київ


Моніторингова група «Майдану закордонних справ», «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) та інтернет-видання «BlackSeaNews» (Ялта - Київ) вперше публікує зведену інформацію та аналіз щодо затримань кораблями та катерами Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ морських суден, що прямують до/з українських портів в Азовському морі - Маріуполя та Бердянська.

Те, що Росія використовуватиме Керченську протоку, щоб завдавати Україні шкоди, було зрозуміло майже два роки тому, коли стали відомі параметри Керченського мосту. Вже тоді було ясно, що це, так би мовити, перший фільтр. Він має висоту 33 метри від рівня моря до максимально можливої висоти проходження під мостом. Вже тоді морський бізнес почав шукати інший флот, бо геометрія конструкції відсікала майже половину того, який ходив раніше. Порти знайшли інший флот, і трохи знаючись на психологічному портреті наших ворогів, впевнений, що саме цей факт призвів до того, що Росія почала застосовувати нові методи економічної блокади.

На першому слайді - повна технологія блокування портів Маріуполя и Бердянська. Її реалізація розпочалася 27 квітня 2018 року вибірково, а з 30 квітня на постійній основі, коли, за повідомленням Державної прикордонної служби України(ДПСУ), морські прикордонники ФСБ РФ розпочали в Керченській протоці тотальні огляди суден, що прямують до Маріуполя та Бардянська - на карті позначений як Район №1.

Спочатку це не призводило до суттєвої затримки суден і не було предметом нашого моніторингу. Але з 3-ї декади червня час очікування суднами в Районі №1 в Керченській протоці дозволу на прохід з Чорного до Азовського моря став непристойно великим - 20-30 годин замість звичних 2-5 годин - і Моніторингова група включила його до свого щоденного моніторингу з 26 червня 2018 року (див. Базу даних).

17 травня 2018 року кораблі та катери Берегової охорони ФСБ РФ розпочали масово зупиняти для огляду та ідентифікації членів екіпажу всі судна, що прямують до/з Маріуполя та Бердянська, ще й посеред Азовського моря, під час руху. До цього такі затримання теж були, але виглядали вибірковими Всі ці затримання відбуваються в районі, що позначений на карті як Район №2. Саме з 17 травня 2018 вони стали предметом нашого моніторингу.

23 червня 2018 року Моніторингова група звернула увагу на різке зростання (у порівнянні з традиційними декількома годинами) часу очікування суднами з Маріуполя/Бердянська дозволу на прохід Керченською протокою в зворотному напрямі - з Азовського до Чорного моря. На карті позначений як Район №3. Моніторинг по ції позиції дав дуже цікаві результати. 

Таким чином, липень 2018 року став для Моніторингової групи першим календарним періодом, який можна аналізувати за даними моніторингу по всім 3-м складовим морської блокади портів Українського Приазов'я з боку РФ.

Район №1:
рейдова стоянка в Керченській протоці при очікуванні дозволу на прохід до Азовського моря

За місяць 01.07.18 – 31.07.18 в Керченській протоці відбулось 62 затримання - це всі судна без виключення. Більшість цих суден йдуть в баласті (без вантажу) за українською експортную продукцією (це переважно метал, вугілля та зерно, будматеріали та руда).

За даними моніторингу, при очікуванні дозволу на прохід до Азовського моря в Керченській протоці в липні 2018 року середня затримка на 1 судно склала 24,8 год., тобто більше доби.

Однак, в цьому випадку середні показники не в повній мірі відображають динаміку процесів - так, за III декаду липня середня затримка на 1 судно = 32,7 год. При цьому максимальна затримка 1 судна = 55 год, а сумарна втрата часу при очікуванні всіма "маріупольськими та бердянськими" суднами склала 1490 год.

Любителі статистики можуть легко роздивитися на цій діаграмі динаміку процесів, назви суден та дати вказані по осі Х діаграми.

Район №2: затримання в морі 

Вони відбуваються приблизно в одному районі тому, що він охоплює так звані рекомендовані курси. Йдеться про маршрути, рекомендовані морськими службами України як безпечні для суден з досить великою осадкою. Майже жодне судно, куди б воно не йшло - до Бердянська або Маріуполя - не минає бердянський поворотний круг, і саме там постійно чергують кораблі берегової охорони ФСБ.

З першого затримання у морі, яке відбувалося 17-го травня, загалом ми маємо 85 затримань: 21 у травні, 25 у червні і 39 у липні.

Затримуються дві третини суден. Чому не всі? - Бо є шторми, тумани, шквали, й у такі дні невеликі катери чи кораблі прикордонної служби ФСБ просто не можуть виходити в море, тоді як великі вантажні судна спокійно почуваються за 2-3-бального шторму. Якби погода була нормальна, то затримували б усіх. Ну і ще ми зафіксували, що нікого не затримували, наприклад, на День Росії – тоді, видно, всі були на парадах, а потім святкували.

Окремо ми вивели показник, який умовно назвали "ступінь нахабства".

Ми взяли всі затримання й проаналізували за принципом відстані: скільки затримань було ближче, ніж 12 миль до українського узбережжя. Чому саме 12 миль? - Бо в усьому світі це територіальні води, але із-за недолугого договору Кучма-Путін від 2003 року - не в Азовському морі, де їх де-юре і де факто немає. 

І ми бачимо, що в травні 43%, а в липні – третина затримань відбувалися на відстані ближче 12 миль від берега. Для розуміння: в хорошу погоду морський горизонт – це 30 миль, а то й більше. Тобто це все можна побачити з нашого азовського узбережжя неозброєним оком. Бували затримання за три милі, тобто 5,5 км від Білосарайської коси, або ще 3,8 милі, тобто 7 км від Бердянської коси.

Але, найцікавіше місце за результатами моніторингу за липень 2018, на наш погляд – це Район №3, якірна стоянка в Азовському морі перед проходом до Чорного моря і далі за призначенням, коли всі судна вже йдуть з вантажами. 

Район №3:
якірна стоянка в Азовському морі перед Керченською протокою при очікуванні дозволу на прохід до Чорного моря

Не треба бути великим аналітиком, щоб побачити на діаграмі різке зростання часу затримки з середини липня. Раніше їх теж довго тримали – 20, 30, 50 годин, але далі ми вже фіксуємо та говоримо про 70, 85, 96, 126 годин. "Рекорд" належить турецькому судну KALELI ANA (IMO:7429322, Deadweight: 6302 t), яке простояло 132 години, тобто 5,5 діб.

Таким чином, на виході з Азовського моря сумарна втрата часу кораблями в липні становить 2800 годин, вдвічі більше, ніж на вході. Середня затримка – 45 годин (на вході – 25). Разом з тим у ІІІ-й декаді липня затримка сягає 70 годин, тобто три доби.

Висновки

Що ми бачимо? Головний економічний сенс цієї блокади вирішується не під час затримання в морі, а коли судно з вантажем на 3-5 днів потрапляє на якірну стоянку перед Керченському протокою. У середньому воно стоїть на вході одну добу, потім ще 3-4 доби – на виході, отже втрачає 5-6 днів.

Ці цифри показують, що росіяни все більше повертають той ключик, який опинився в їхніх руках після окупації Криму й захоплення контролю над Керченською протокою.

Але затримання безпосередньо в морі теж мають свій сенс, що не вимірюється годинами затримання та важливу роль, бо вони забезпечують:

а) демонстраційний ефект  та деморалізацію Морської охорони, ЗСУ, ВМСУ, органів влади та населення України внаслідок психологічного ефекту «безсилля»;

б) тренування екіпажів кораблів та катерів Берегової охорони ФСБ РФ для наступних завдань;

в) провокування можливого «casus belli».

Як оптимально діяти Україні? 12 кроків

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації