Богдан Яременко, голова Майдану закордонних справ, колишній Генеральний консул України в Стамбулі, поділився з Європейським простором своїм баченням відносин України з ЄС та політики ЄС щодо Росії.
Пане Богдане, як Ви можете оцінити на сьогоднішній день стан відносини між Україною та Європейським Союзом, в тому числі і в контексті того, що 1-го листопада частково почала працювати Угода про асоціацію?
“В цих словах - що щось почало працювати тимчасово, не в повній мірі, з відкладенням, і є взагалі суттю української зовнішньої політики, суттю наших відносин з ЄС. Це — непослідовність і неспроможність: непослідовність України пов'язана з нашими внутрішніми проблемами, непослідовність європейців пов'язана з зовнішніми проблемами, зокрема з нездатністю знайти адекватні відповіді на тиск з боку РФ. ЄС досі в плані оборонної і зовнішньої політики є об'єднання аморфне, яке складається радше з різнонаправлених векторів — думок держав-членів — ніж має якусь єдину позицію. Тобто єдина позиція якщо і з'являється, то вона з'являється в рідкісних випадках, і неймовірно важкими зусиллями, як це ми бачимо у випадку з війною в Україні. Тим не менше з боку України зростає усвідомлення в суспільстві безальтернативності цього курсу, зокрема і тому, що європейська інтеграція у вигляді Угоди про асоціацію чи не єдиний існуючий в Україні план реформ. Він неповний, він недостатній, але іншого в Україні немає. Тим більше немає обов'язкового для виконання всією державою плану реформ. ЄС теж починає усвідомлювати незворотність необхідності працювати з Україною і піднімати її до свого рівня, підтягувати, оскільки протилежні процеси призведуть до розвалу української держави, і це створить абсолютно непрогнозовану соціальну, економічну і політичну ситуацію на континенті. Таким чином, обидві сторони мов би розуміють необхідність працювати одна з одною, безальтернативність цього курсу, але не роблять достатньо для того, щоб реалізувати це”.
На Вашу думку, чи нещодавні дещо жорсткі заяви німецького канцлера Ангели Меркель і Прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона свідчать про зміну стратегії ЄС щодо політики Росії?
“Поки що жорсткими є заяви. Реальна політика ЄС хоча вже й спрямована на стримування Росії, але вона абсолютно неадекватна, або принаймні з української точки зору - неадекватна рівню загроз. Ситуація розвивається дуже поступово, і європейські країни дуже неохоче йдуть на те, щоб загострювати відносини з РФ, але судячи з усього вони не спроможні поступитися своїми принципами і своїм баченням правової системи міжнародних відносин. Через це тут багато що залежатиме, перш за все, від агресивності РФ — наскільки вона наполегливо і цинічно проводитиме свій курс на анексію України, на збройну агресію щодо України. Також вона залежатиме дуже багато від розвитку внутрішньої ситуації в ЄС, поглиблення кризових економічних явищ”.
Якщо економічна ситуація в ЄС буде несприятливою, що це може означати для України?
“Ситуація в ЄС, кризові явища можуть зосередити увагу ЄС на внутрішніх проблемах і ще більше скоротити їх бажання втручатися в українську ситуацію та виступати на боці України”.
Наскільки позитивною є позиція ЄС сьогодні?
“Тим не менш політично ЄС спромігся виробити позицію. Вона однозначно на користь України. Вона зафіксована в документах, таких як заяви самітів, рішення ЄС. Вона імплементується у вигляді санкцій. Дуже важливо, що вироблені критерії оцінки ситуації у війні між Росією та Україною, в які включено поняття деескалації і відступу Росії з окупованих територій, включно з Кримом. Через те є певні позитиви, але є дуже багато питань невирішених, незрозумілих, з якими треба працювати українській дипломатії".
Як відомо 17 листопада на засіданні Ради з питань зовнішньої політики ЄС обговорювалося питання посилення санкцій щодо Росії. Після зустрічі Верховний представник ЄС з закордонних справ і питань безпеки Федеріка Могеріні заявила, що протягом наступних двох тижнів ЄС розглядатиме можливість включення в санкційний список осіб, причетних до діяльності ДНР та ЛНР. Отже, зважаючи на це, наскільки ефективними виявилися вже застосовані санкції та чи є можливість введення чергового пакету санкцій, або хоча б можливість розширення списку осіб, що підпадають під санкції?
“Поки що європейці говорять фактично про невелике “косметичне” розширення санкцій і про існуючі санкції: просто додати кілька осіб, що в основному пов'язані з т. зв. ДНР-ЛНР до існуючих списків на заборону на в'їзд, обмеження їх пересування по ЄС, обмеження їх ресурсів, в т. ч. замороження фінансових активів. Про більш суттєві санкції не йдеться. Те, що вже було застосовано ЄС у фінансовій та банківській сферах є суттєвим, але ефект дій цих санкцій буде відкладений у часі, він проявиться повною мірою, можливо, через 1,5 — 2 — 3 роки. Через те, з одного боку, ці санкції є, вони вже впливають на Росію: Росія вже змушена задумуватися про своє майбутнє, але ці санкції недостатньо ефективні, щоб зупинити Росію негайно. Поки що ЄС дуже спокійний і повільний у розширенні цих санкцій. Вони сповідують такий підхід, що Росію не можна злити і треба залишати їй завжди можливість зробити крок назад, усвідомивши незворотність якихось економічних процесів. З моєї точки зору - це неефективна політика”.
