Голова благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко у бесіді з телеведучим Олександром Янковським в ефірі СК говорить про Нацгвардію та події на сході України, акції біля Адміністрації президента, вимушених переселенців та майбутню зустріч президентів Петра Порошенка та Володимира Путіна.
Богдане, під Адміністрацією президента зібралися представники різних політичних сил, закидали Адміністрацію шашками. Деякі говорять, що це був «Правий сектор», інші – «Свобода». Але ці партії вже зробили заяву про те, що це були не вони. Що Ви думаєте з приводу цього?
З моменту падіння режиму Януковича, я говорю, що ми увійшли в бурхливий період, коли вулична демократія і вуличні пристрасті будуть вирувати. Коли часто будуть змінюватися органи влади. І це буде продовжуватися, поки влада буде противитися реформам. На жаль, нам не уникнути подібних сцен. Рівень недовіри до влади у суспільстві досяг критичного рівня. Але цей процес можна регулювати, якщо влада буде пояснювати людям, що вона робить. Звичайно, дивитися на все це дуже прикро. Сьогодні немає потреби застосовувати один до одного насильство. Міліція вела себе абсолютно спокійно і не було потреби бити її. Ці міліціонери, які охороняють нашу владу, стають тим самим заручниками її бездіяльності. Чи можна довіряти Нацгвардії після того, як її представники вийшли на мітинг під Адміністрацію президента?
Страйк військовослужбовців – найдивніше, що можна побачити в державі. Це не вписується в жодні розуміння демократії і порядку. Мені дивно, що ніхто з цих хлопців не мітингував, коли їх кидали на розгін мирних демонстрацій. Я розумію, що вони втомилися. Втомилися від того, що вони робили взимку, від того, що сьогодні йде війна. Але особисто у мене немає співчуття до військовослужбовців, які йдуть на страйк. Є певні вимоги статутів, і військовослужбовці повинні розуміти, що йде війна і вони єдині, на кого ми можемо розраховувати. Деякі з них говорили, що війни немає, бо не оголошений військовий стан. Чи мають вони рацію?
Мені здається, що треба перейти від тих хлопців, що страйкують до питання критики влади. До тої відсутності політики щодо Росії, війни. Ми називаємо це АТО, але закон України про оборону чітко говорить про те, що це окупація нашої території, збройна агресія, для відбиття якої треба вводити воєнний стан. Згідно законодавства, армія повинна застосовувати зброю, чого не було зроблено в Криму. Ми можемо пояснювати це загальною дезорганізацією, тим, що армія пропита, продана і так далі. Але у керівництва немає політичної волі, аби боротися за країну. Вони хочуть домовитися за мир, а не вибороти його. Ні в армії, ні в суспільстві немає мобілізованості, єдності. У держави повинна бути мета. Політична партія при владі – це не мета, а інструмент. Ми не повинні об’єднуватися навколо інструмента. Діюча влада займається не обороною країни, а торгами за мир. Президент України Петро Порошенко заявив, що найважливіше на сьогодні – прийняти закон про права вимушених переселенців. Але цей закон навіть на був внесений до порядку денного.
Це дуже важливе питання для України. Але наш уряд зараз хоче звести все в один котел – і внутрішніх переселенців, і кримських переселенців. Мовляв, один орган повинен цим займатися. Мені здається, що це неправильно. Крим – питання окреме. Можливо, орган із внутрішніх переселенців міг би займатися і кримськими переселенцями. Але проблема Криму – глобальна для України, це проблема її безпеки, оборони, зовнішньої політики тощо. Поки що українська влада не демонструє розуміння цих проблем. І це стає причиною мітингів під Верховною Радою. Запланована зустріч президента України Петра Порошенка з президентом Росії Володимиром Путіним. Чого можна очікувати від цієї зустрічі?
Петро Порошенко продовжує торги за мир. І, як він, мабуть, вважає – за майбутнє України. Мир нам дійсно потрібен, але його треба відстояти. Переговори треба вести з принципових позицій. Порошенко помиляється, ідучи на поступки в тих питаннях, які, як показує соціологія, українці не схильні вважати предметом для торгу. Наприклад, європейська інтеграція, членство в НАТО. Петро Порошенко дуже вдало маніпулює тезами, говорячи, що він захищає територіальну цілісність. Натомість, він проводить через парламент закони, які ставлять під сумнів територіальну цілісність і контроль Україною своїх кордонів. Мені здається, що наш президент мав би посилювати свої переговорні позиції, проводячи кардинальні невідкладні реформи правоохоронної системи, силових структур, розвідки й контррозвідки, збройних сил, боротьби з корупцією в лавах своєї Адміністрації та всієї діючої влади. Також нам треба посилювати свої позиції боротьбою з п’ятою колоною. Президент сказав, що вибори до ВР – найкраща люстрація. Що буде, коли там опиняться депутати, які відкрито виступають за інтереси Російської Федерації? До переговорного формату з Росією необхідно залучати, крім деяких європейських лідерів та структур, США – єдину країну, яка виявляє здатність, вміння протистояти РФ економічними, військовим, оборонними засобами. Звичайно, виходу немає, діалог з Путіним потрібен. Але він неправильно організований, що дає підстави сумніватися в позитивному результаті цієї зустрічі. Володимир Путін все ж таки буде брати участь на саміті G20, що відбудеться в Австралії. Що це означає?
Коли прем’єр-міністр Австралії Тоні Ебот говорив про це, то він вжив термін, який означає швидкий прохід, повалення масового суперника і втоптування його в ігрове поле. Ось, що він зробить із президентом Росії під час їхньої особистої зустрічі. Також він сказав, що для Путіна це буде дуже неприємний саміт, на якому прем’єр-міністр Австралії зробить все, щоб нагадати йому, хто винен у смерті австралійських громадян, коли був збитий малайзійський Боїнг над територією України.
