Олег Бєлоколос
експерт Фонду «Майдан закордонних справ»
Цими днями в далекій Бразилії відбулася доволі важлива для України подія — президент Трамп надав цій латиноамериканській країні статус основного союзника США поза НАТО (Major Non-NATO Ally).
Що ж означає даний крок Білого дому і що з цього може винести офіційний Київ?
Безсумнівно, в даному випадку йшлося про наявність міцних спільних американсько-бразильських інтересів в Латинській Америці.Так, Бразилія надала однозначну і чітку підтримку США у їхніх намірах усунути від влади режим узурпатора Мадуро у Венесуелі.
Відомо, що Вашингтон визначив своїм сьогоднішнім пріоритетом створення широкого анти-мадурівського міжнародного фронту. Наразі на боці Сполучених Штатів — країни Західної півкулі, що входять до так званої «Лімської групи» (Канада, Аргентина, Бразилія, Чилі, Парагвай, Колумбія, Коста-Рика, Гватемала, Гондурас, Панама, Перу), які визнають Хуана Ґуайдо тимчасовим президентом Венесуели і виступають за відновлення в країні «демократії шляхом проведення вільних і чесних виборів, організованих законною владою».
Водночас, у Сполучених Штатах стурбовані спробами активного проникнення Росії в Латинську Америку, узагалі, і у Венесуелу, зокрема. Не секрет, що Москва фактично утримує режим Ніколаса Мадуро від краху Більш того, за останніми даними «Роснєфть» залишилася єдиним великим постачальником бензину до Венесуели. При цьому Росія розробляє масштабні плани діяльності й в інших латиноамериканських країнах. Серед останніх російських ініціатив у даному регіоні можна назвати великі анонсовані проекти в Болівії: ядерна енергетика, видобуток нафти і газу, інфраструктура, перспективне виробництво літію.
США також зацікавлені у стримуванні зростаючого політичного і економічного впливу Китаю в Західній півкулі, яку Вашингтон ще з часів проголошення у 1823 році відомої доктрини Монро, вважає зоною своїх пріоритетних національних інтересів.
У цьому контексті – мати постійну підтримку найбільшої і мабуть найпотужнішої країни Латинської Америки, означатиме для Вашингтона серйозну геополітичну перевагу у протистоянні зі своїми стратегічними опонентами або конкурентами, – а саме так сьогодні в США називають Китай і Росію.
Для Бразилії же згаданий статус, окрім важливого політичного значення і зміцнення позицій на міжнародній арені, матиме й суттєві практичні наслідки, зокрема нові можливості поглиблення двостороннього військового співробітництва, преференції у закупівлі американського озброєння і спрощенні відповідних процедур, широке сприяння у здійсненні підготовки військовослужбовцівтощо. Також, є інформація, що за сприятливих обставин Бразилія з часом зможе навіть увійти до низки найбільш привілейованих союзників США поза НАТО – Японії, Південної Кореї, Австралії, Нової Зеландії.
Що ж, те, що українці іноді вміють грати у футбол не гірше самих бразильців було переконливо доведено на останньому юніорському Чемпіонаті світу з футболу у Польщі. Можливо, сьогодні настав сприятливий момент й для досягнення амбітних цілей у сфері зовнішньої політики? Адже статус основного союзника США поза НАТО безумовно зміцнив би наші позиції у протистоянні Росії на сучасному етапі – як на полі бою, так і за будь-яким столом переговорів. Звичайно, тут, як й у футболі, треба буде докласти неабияких зусиль, а також продемонструвати атакуючий стиль та показати справжню дипломатичну майстерність.
Невже ми знову втратимо свій шанс і не поборемося за престижний зовнішньополітичний трофей, поки в рамках НАТО відсутній консенсус щодо нашої країни? І чи не настав для України час на новому етапі історичного розвитку нарешті спробувати себе у вищій політичній прем’єр-лізі?
