Чому Клінтон пробачили важкий проступок, і що це означає для України

Генеральний прокурор США прийняла рішення не пред'являти звинувачень кандидату від Демократичної партії Хілларі Клінтон у справі про пересилання секретної інформації через особисту електронну пошту. В іншому випадку це могло б серйозно вплинути на її шанси в президентській гонці. У будь-якому випадку, Києву слід радіти такому розвитку подій, оскільки, на думку експертів, Україні вигідніше перемога Хілларі Клінтон.

6 липня генеральний прокурор США Лоретта Лінч офіційно прийняла рішення не пред'являти претензій Хілларі Клінтон у справі про використання кандидатом в президенти США від Демократичної партії приватного сервера для службового листування. Таким чином, генпрокурор погодилася з рекомендаціями Федерального бюро розслідувань, яке днем раніше вважало кримінальне обвинувачення в цій справі недоречним. Хоча директор ФБР Джеймс Комі і назвав дії Клінтон по роботі із секретною інформацією вкрай недбалими і визнав порушення статуту. Колишня держсекретар США, як стало відомо в березні минулого року, під час перебування на цій посаді відправляла робочі листи з приватної електронної пошти. Перевіривши понад 30 тис. листів за період з 2009 по 2013 рік, ФБР нарахувало 113, які містили секретну інформацію на момент їх відправки з приватного "ящика" Хілларі Клінтон.

ФБР допитувало Клінтон. Цьому передував досить неприємний для кандидата в президенти скандал, пов'язаний з її чоловіком, Біллом Клінтоном. Він чи то навмисно, чи то випадково 27 червня зустрівся з американським генпрокурором Лоретою Лінч в Фініксі. Там у екс-президента США була невелика програма, пов'язана з кампанією дружини і включала зустріч, круглий стіл та збір коштів. Білл Клінтон опинився з Лінч на одній злітній смузі і очікував її прибуття півгодини, після чого вони зникли в її літаку. Говорили, за словами Лінч, про гольф і онуків. Ця історія викликала досить сильне обурення в США, особливо в середовищі республіканців, і дала критикам головного претендента на пост президента ще один привід говорити про необ'єктивність висновків ФБР і Міністерства юстиції. Звичайно, спробував отримати дивіденди від цього скандалу і претендент від Республіканської партії Дональд Трамп, заговоривши про "прогнилу систему".

Республіканці запросили до Конгресу главу ФБР Джеймса Комі, щоб той розкрив результати розслідування, які раніше не передавалися для розголосу. Комі відповів на питання конгресменів, але їх не задовольнили його аргументи, що 113 листів - це лише "груба недбалість", яка не тягне на притягнення до відповідальності згідно із законом. У той же час за словами глави ФБР в Конгресі чітко випливає, що Хілларі Клінтон усвідомлено вводила виборців в оману. Результати розслідування показали, що колишня держсекретар все-таки відправляла секретну інформацію з особистого сервера - причому не одного, а декількох. Крім того, Клінтон надала слідству далеко не всі переписки, що містили подібні повідомлення. І хоча свідоцтв взлому цих серверів ФБР не знайшло, Комі сказав, що існує реальна ймовірність того, що ця інформація могла потрапити до "недружніх особ".

Дипломат Олег Бєлоколос, який очолює департамент міжнародних двосторонніх відносин фонду "Майдан закордонних справ", сумнівається, що висновки ФБР або Міністерства юстиції США можуть бути політично вмотивовані або корисливі.

"Система, яка діє в США, налаштована таким чином, що якщо мова йде про серйозний посадовий злочин, зам'яти його в принципі неможливо. Я дуже сильно сумніваюся, що хтось десь з кимось може домовитися, якщо є серйозні підстави визнати людину винною в судовому порядку. Рано чи пізно це випливе назовні - ніхто з виконавців на це не піде. Навіть (Білл) Клінтон, будучи президентом, не зміг вплинути на результат розслідування. Я як раз тоді працював в нашому посольстві в США і пам'ятаю всю цю історію з Монікою Левінські", - розповів дипломат.

Державний департамент США в особі офіційного представника Джона Кірбі днем пізніше після висновку глави Мін'юсту - 7 липня - все ж анонсував відновлення власного розслідування, за яким теоретично можуть послідувати деякі "адміністративні санкції". Справа про електронне листування понад рік нависала дамокловим мечем над Хілларі Клінтон, оскільки могла нашкодити її перспективам висунення в президенти від Демократичної партії і перешкодити перемогти на виборах. Тоді її в кампанії демократів міг би замінити Берні Сандерс або, наприклад, віце-президент Джозеф Байден. Конвенція Демократичної партії, на якій Хілларі Клінтон повинна отримати номінацію від своєї партії, пройде 25-28 липня. Колишня держсекретар, за підрахунками Associated Press, місяць тому набрала потрібну для цього кількість делегатів, які зобов'язані голосувати за Клінтон за результатами попередніх виборів, і суперделегатів, які мають право голосувати за будь-якого кандидата від партії.

Бєлоколос зазначає, що поки незрозуміло, як останні події, пов'язані з розслідуванням, вплинуть на виборчу кампанію. "Чи позначиться це на думці тих виборців, які спочатку були налаштовані підтримати Хілларі Клінтон в її президентських перегонах, - питання. Це залежить від того, наскільки вона політично грамотно зможе вийти з цієї ситуації", - вважає дипломат.

Джерело: Апостроф

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації