Олександр Хара
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
спеціально для "Главред"
Придністров'я було, є і залишатиметься загрозою для України.
Президент Молдови Ігор Додон цими днями заявив, що для Придністров'я існує лише два можливих шляхи — приєднання до Молдови, або до України.
І він має для цього підстави. По-перше, для Молдови зберігається загроза, яку становить Російська Федерація. По-друге, створений з допомогою російської зброї анклав — Придністров'я, який і зараз підтримується Росією, не хоче інтегруватися в молдавське суспільство.
Нагадаю, що саме придністровський сценарій був розіграний на Донбасі. Лунала та сама брехлива риторика про те, що пригнічується російськомовне населення, що молдавани мріють стати частиною іншої держави і т.д. Такі речі озвучувалися й на Донбасі.
Взагалі, "заморожені конфлікти" на пострадянському просторі є результатом слабкості Росії. Там, де вона не могла контролювати або інтегрувати до свого складу території, вона створювала "заморожені конфлікти". Власне, Придністров'я, Південна Осетія, Абхазія — це приклади того, як Росія намагається контролювати країни.
Так що, з одного боку, такі слова молдавського президента це реакція на тривалу приховану агресію з боку Росії, яка проявилася у вигляді окупації частини молдавської території і підтримці Москви проросійських сил на цій території (очевидно, що маріонеткових). Це — свого роду прояв відчаю. Адже російський вплив надзвичайно великий у Молдові, він просто роздирає цю невеличку країну.
З іншого боку, підставою могла стати й велика кількість етнічних українців у Придністров'ї, людей, які мають українські паспорти. Придністров'я є досить ліберальним утворенням, адже немало його громадян мають по кілька паспортів — і молдавські, і українські, і російські, і "придністровські" (останні, звісно ж, ніхто не визнає). Тобто там намагаються використати статус "чорної діри" по максимуму.
Чому ж тоді пролунала саме Україна? Адже наша країна ніколи не претендувала на цю територію — ні явно, ані побічно. Ймовірно, Додон згадав про нас тому, що Україна не є агресивною державою, не посягає на територію Молдови, поводить себе дружньо. А, до того ж, на території Молдови є досить численна українська ентічна меншина.
Але, перш ніж просто навіть припустити такий варіант розвитку подій, пропоную згадати наступне.
Перше, Придністров'я завжди було загрозою для України, адже на самому кордоні постійно розташований анклав, що контролюється Росією. До війни Росії проти Грузії це була прихована загроза. Хоча там і була слабо контрольована ділянка кордону, і місцеві еліти використовували для власного збагачення цю "чорну діру", де процвітали корупція, контрабанда, наркотики, зброя, торгівля жінками тощо. Росіяни традиційно використовують такі важелі впливу на інші країни. Так що Придністров'я було, є і залишатиметься загрозою для України.
Друге, варто пам'ятати про армію, яка розташована на території Придністров'я, і де зосереджені скажені об'єми зброї (Росія порушує свої стамбульські зобов'язання щодо виведення збройних сил з Придністров'я). Москва традиційно маскує своїх військових під місцеве населення, під армію ПМР. Хоча всі чудово розуміють, що цією територією керують російські спецслужби. Тому ми постійно повинні тримати цю ситуацію у полі зору.
І третє, ми вже маємо своє "Придністров'я", яке планомірно виснажує Україну і розхитує ситуацію всередині країни. У такій ситуації задумуватися про те, щоб приєднати до себе якісь нові території — було би просто несерйозно.
Перед Україною, як і перед Молдовою, стоїть зараз важливіше завдання — позбутися впливу Росії на своїй території, аби консолідувати суспільство і будувати щось інше, а не "рускій мір".
