Хвиля протестів проти мого скепсису щодо мандрівки президента в Давос звичайно непорівняна з тайфуном нечисті, що обвалилась після критики вкрай невдалого анонсу поїздки Порошена в Північну Америку. Але збурення все ж таки "на ліцо". В більшості автори цих коментів підпадуть під "бан". Це люди, яким не потрібні знання та інформація. Вони хочуть вірити. Вірити собі, вірити Порошенку, вірити в доброго царя. Удачі. Але це не мій шлях.
Цікаво, що найбільш агресивними є (були) ті, хто зеленого поняття не має про дипломатію вцілому і, зокрема, про її складніші розділи - багатостороння і публічна дипломатія.
Чому я назвав свій коментар про Давос грубим? Він був неповним. Хоча навіть по телефону я сказав більше, а журналіст викинув велику ввідну частину, навіть повний текст мого коментаря, звичайно, не дав би можливості зрозуміти складну картину.
Загалом з Давосом у нас постійні проблеми. Просто українські політики завжди ставились до Всесвітнього економічного форуму в Давосі, як переважна більшість моїх агресивних коментаторів - як до можливості попіаритися на тлі численної публіки.
Але Давос є найменш підходящим містом для самореклами і популізму.
Давос - це респектабельний приватний форум для лідерів бізнесу і економіки. Суть цього форуму - бути майданчиком для пошуку рішень на майбутнє. Це, якщо хочете, форум філософів від бізнесу. Це місце для роздумів і дискусій, пошуків рішень в питаннях фінансів, економіки, соціальній сфері. Звичайно, політика і оборона не можуть на все це не впливати. Але, за великим рахунком, суть дискусії на форумі - як зробити так, щоб політика, безпека і все інше не заважали бізнесу розвиватися? Як досягти сталого розвитку?
Так, це може бути і трибуною для піару можливостей своєї країни (хоча якщо лідерам світового бізнесу треба буде вивчити умови інвестування в Україну, то, швидше за все, вони наймуть якусь компанію, а не поїдуть в Давос на виступи українських посадовців). Але від учасників очікують не банального звіту про кількість скорочень в уряді чи інші квазі-реформи. Дискусія йде на принципово іншому рівні. Там обговорюються моделі і бачення.
Чи є таке бачення майбутнього України, майбутнього бізнесу в Україні у Президента України? Маю на увазі, чи має він месиджі для світової бізнес-спільноти, які будуть почуті і правильно сприйняті? Адже ставлення до України сформоване - країна тотальної корупції, беззаконня, постійно змінюваних правил гри, недорозвиненої бізнес-інфраструктури, ситуація в якій останнім часом серйозно ускладнилась через війну. Я дещо згустив фарби, але загалом так і є (не подобається, зачіпає за живе? Мені теж, але іншого іміджу України у мене для вас покищо немає). Погодьтесь, не найкращий імідж для країни, якій потрібна конкретна увага великого бізнесу і капіталу.
Багато хто говорить, що Президент вдало використав форум для привернення уваги до проблеми тероризму в Україні. Зокрема, хорошим піар ходом називають демонстрацію фрагменту знищеного під Волновахою автобусу.
Ясно, що шукати солідарну підтримку у боротьбі з тероризмом Україні треба. Хоча Україна її не знайде. Бо плутається в свідченнях - де тероризм, а де війна з Росією. Але зараз про інше.
Ось цитата з анонсу обговорюваної поїздки з сайту Адміністрації Президента України: "Серед першочергових питань: подолання економічної кризи, залучення інвестицій та зовнішньополітична ситуація."
Мені нічого відповісти людям, які вважають, що демонстрація фрагментів знищеного автобусу допоможе досягти першочергові завдання візиту - подолання економічної кризи і залучення інвестицій. Як це може зашкодити я розумію.
Тобто задумка з цим фрагментом, може і дійсно сильна. Але не до місця. Великий бізнес, з більшою цікавістю послухав би розповідь, як змінюються економічні обставини в Україні, як формується сприятливий бізнес-клімат, як Президент, Уряд і Парламент України спільно працюють над тим, щоб запроваджувати реформи, що це за реформи, як вони сприятимуть покращенню ситуації. Десь так. Не варто на зустрічі з військовими говорити про мистецтво постмодернізму. Не варто з бізнесменами обговорювати тероризм.
Інша справа - Мюнхенська конференція з безпеки - це той форум, де Президенту безумовно варто з"явитися. Це його аудиторія. Це аудиторія, від якої залежать рішення і бачення проблем безпеки.
У нас з моменту виборів (і я про це багато писав і говорив) в головах каша про повноваження. Президент, який нагадаю, ще й Верховний Головнокомандувач, у момент проникнення на територію України кількох батальйонно тактичних груп ворога і загострення військової обстановки раптом їде вирішувати "першочергові питання економіки і інестицій". Прем"єр-міністр в цей час розказує у ЗМІ дані розвідки про кількість російських військовослужбовців на території України. Може би їм перед міжнародними форумами якось зустрітися і між собою поговорити?
А для тих, хто жити не може, не переконавшись, що у нас хороший Президент остання репліка - єдиний серйозний захід в рамках перебування в Давосі нашого Президента, на мою думку, - зустріч з Прем"єр-міністром КНР. Але чого на ній домігся "хороший дипломат" ми, можливо, колись дізнаємось.
Тому я дійсно не розумію не лише чому Порошенко поїхав в Давос, але навіть і як він міг?
Голова правління "Майдану закордонних справ" Богдан Яременко
