Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей заявила, що вихід Британії з ЄС може відбутися не раніше 2019 року, тому що країні потрібен час, щоб підготуватися до відповідних переговорів.
Про це в студії Громадського радіо розповідає експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара.
Євген Павлюковський: Така ситуація з відтермінуванням — це очевидний крок чи зупинка для того, щоб подумати про те, що відбулося, і як з цієї ситуації вийти найменш болісно чи не виходити взагалі?
Олександр Хара: Очевидно, що рішення британського суспільства було не зовсім зважене, оскільки негативні наслідки виходу Британії з ЄС були прораховані заздалегідь, в той час як про позитивні наслідки нічого сказано не було, окрім заяв у популістських лозунгах.
На жаль лозунги про те, що Британія поверне суверенітет та буде жити краще перемогли, але, якщо ми зараз подивимось на цифри, то побачимо, що фунт впав на 12%, впала купівельна спроможність, і банк Англії почав друкувати гроші. Зараз вже пораховано, що такими темпами Британія до 2030 року втратять4% ВВП, і це набагато більше, ніж той внесок, який вона платила в загальний європейський бюджет.
В той же час вони втратять гроші, які приходили з ЄС на датування сільського господарства та інших галузей.
Відповідно і сама Британія, і Європейський союз зараз знаходяться в стані очікування незрозуміло чого, тому що невідомо, на яких умовах Британія буде частиною європейського ринку.
Євгенія Гончарук: На яких умовах будуть співіснувати Британія і ЄС до 2019 року?
Олександр Хара: Допоки Британія — член ЄС, вона буде виконувати всі зобов’язання, згідно всі угод, в яких вони приймають участь.
Цей час вони будуть використовувати на перемовини, на виготовлення величезної кількості документів, які суттєво змінять і економічне життя, і політичне.
Також наступного року в Німеччині і у Франції відбудуться вибори, і в залежності від того, хто буде перемагати на цих виборах, буде залежать, які умови Британія зможе виторгувати для себе. Якщо Меркель втратить свою посаду, наслідки будуть гірші, а якщо у Франції перемогу здобудуть євроскептики, які намагаються розвалити ЄС, то розмова вже буде в іншому ключі.
Євген Павлюковський: Якщо згадати про ті країни, які є в складі Великої Британії, і які висловили бажання залишитись в складі ЄС. Чи не призведе їхня позиція до внутрішньобританських конфліктів та додаткових референдумів?
Олександр Хара: Парламент поки що не розглядав ці питання. Але вже намітились відцентрові тенденції. Тому що, наприклад Шотландію влаштовувала участь у складі ЄС, і колишні політики парламенту Шотландії вже заявили, що референдум є неминучим.
Також під великим питанням ситуація з Північної Ірландією, оскільки умовою примирення було те, що Британія стане членом ЄС.
Євген Павлюковський: В кінці 2019 року відбудеться вихід Британії з ЄС. Наскільки це вплине на відносини з Росією?
Олександр Хара: Зараз і американці, і європейці підтримують курс на відновлення більш інтенсивного діалогу, але це не означає повернення до справ. Тому я б особливо за британців не переживав, я не думаю, що вони стануть друзями Путіна. Це неможливо, оскільки сама сутність путінського режиму, недемократичного і неправового, виступає проти всього того, чим є англосаксонська цивілізація. Також Британія є союзником США, тому, звичайно, вихід Британії зменшить її можливості впливати на ЄСта на політику щодо Росії, але, я не думаю, що на двосторонній основі ядерна держава і член НАТО — Британія ослабне настільки, що Росія буде диктувати їй свої умови.
Євгенія Гончарук: Британія до 2019 року не встигне передумати виходити з ЄС?
Олександр Хара: Сподіваюсь, що вони знайдуть якийсь демократичний шлях не виходити з ЄС.
Повний випуск за посиланням.
