Богдан Яременко
голова правління фонду "Майдан закордонних справ"
для Новое Время
Ми теж не застраховані від подібного результату.
Новим президентом Молдови став Ігор Додон, голова Партії соціалістів, що відрізняється проросійськими поглядами. Аналогічного розвитку подій можна очікувати й у Болгарії: там на президентських виборах теж лідирує проросійський кандидат, Румен Радев.
Перемога проросійських сил в Молдові та Болгарії – це продовження переважаючої на цеий момент у багатьох країнах тенденції протестного голосування: люди, незадоволені економічною ситуацією (насамперед, у своїй країні) і нездатністю правлячих еліт реагувати на їх проблеми, обирають тих, хто пропонує прості й очевидні способи вирішення складних проблем.
Втім, Болгарія, будемо сподіватися, є більш політично стабільною країною, ніж Молдова. Стратегічні рішення щодо розвитку держави тут вже прийняті й спираються на членство в Євросоюзі, НАТО і ті величезні ресурси, які країна отримує від ЄС. Росія ніяк не зможе замінити Болгарії те, що їй дають ЄС і НАТО.
Що стосується Молдови, то перемога Додона – досить неприємний розвиток подій для України. У нас спільний кордон з Молдовою і зростання проросійських настроїв по сусідству, безсумнівно, представляє загрозу. До того ж, це ще й приклад того, що може статися з Україною, якщо правляча еліта, прикриваючись євроатлантичними гаслами, просто обкрадає свій народ, не вирішуючи питання розвитку, соціальної справедливості тощо.
Радує лише те, що в Молдові президент не володіє всією повнотою виконавчої влади, це фігура великою мірою церемоніальна. Виконавча влада поки знаходиться в руках уряду, який, як мінімум, на словах залишається проєвропейським. І у Києва нормальний досвід взаємодії з ним. Більш того, Молдова відноситься до тієї категорії країн, з якими Україна, за наявності політичної волі й мудрості, може працювати для виправлення якихось проблем, підказуючи їй той спосіб розвитку і реагування на міжнародні проблеми, який для неї вигідніше.
Молдова межує тільки з двома країнами – Україною та Румунією. У нас достатньо інструментів впливу на Молдову – як у позитивному, так і в негативному плані. Очевидно, варто задуматися над виробленням плану реагування на випадок, якщо зростання проросійських настроїв в Молдові призведе й до нових змін – зміни парламентського, урядового складів тощо. Адже Додон вже заявив, що має намір наполягати на проведенні дострокових парламентських виборів в 2017 році.
