Джентльмени і хулігани

Олег Бєлоколос

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"

спеціально для "Обозревателя"


Кажуть, що в часи королеви Вікторії вважалося, що "джентльмени не читають кореспонденцію один одного". Між тим, необхідність збору інформації задля захисту Імперії, спонукала британських джентльменів зайнятися й цим, хоча і з дотриманням певних правил. Однак, як добре відомо, захист національних інтересів не зовсім нагадує британську національну гру - крикет, правилами якого опікується Мерілебонський клуб, заснований 1787 року. Особливо ж непросто грати в гру з партнером, для якого ігнорування правил вже стало основним правилом.

Резонансна історія з отруєнням екс-розвідника Сергія Скрипаля та його доньки Юлії 4 березня в місті Солсбері безсумнівно вже попала в історію гучних шпигунських скандалів і відносин між Заходом і Росією. І це при тому, що вона ще далека від завершення: 18 квітня в Гаазі представник Великобританії в Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), посол у Нідерландах Пітер Вілсон на засіданні виконавчої ради цієї організації заявив: "Ми вважаємо, що тільки Росія мала технічні засоби, практичний досвід і мотив для нападу на Скрипалів".

Водночас, уся ця ситуація вкотре привернула увагу й до питання: наскільки відкритим має бути сьогодні цивілізований світ? Адже, псевдо-доступність до інформації, яку відстоюють засновник WikiLeaks Ассанж і Едвард Сноуден, що знайшов притулок у Москві, та їхні чисельні прибічники, фактично підірвали довіру до західних інституцій і явно зменшили їхню спроможність до протидії зовнішнім впливам.

Більш того, нові технологічні новації серед іншого відкрили додаткові можливості для Росії та інших гравців, що прагнуть дискредитувати ліберальні цінності та послабити політичний Захід. Як справедливо зазначив нещодавно відомий британський експерт і журналіст Едвард Лукас: "Поєднання доступної для продажу інформації та надзвичайно точного таргетингу робить втручання у вибори легкою справою для Кремля чи інших плутократів".

Виглядає так, що Росія вже добре навчилася вправно використовувати притаманні демократії інституції на свою користь і діє нахабно та агресивно.

Очевидно, ці виклики постали й перед британською контррозвідкою, що традиційно діє згідно з чітко встановленими правовими нормами та під постійним парламентським контролем. Так, як повідомила агенція Deutsche Welle, російські спецслужби щонайменше п'ять років до отруєння стежили за Скрипалем, про що йшлося у листі радника з безпеки британської прем'єр-міністра Терези Мей Марка Седвілла до Генсекретаря НАТО Єнса Столтенберга, оприлюдненому 13 квітня. Згідно з листом, кіберспеціалісти російського Головного розвідувального управління зламували електронну пошту Юлії Скрипаль щонайменше з 2013 року.

Отже, виглядає так, що британська контррозвідка, зібравши відповідні дані, не спромоглася вчасно перешкодити Росії, хоча вона незважаючи на відомий скандал з діяльністю шпигунської групи, що працювала на СРСР і стала відомою під назвою "Кембриджська п’ятірка", все ж таки має певний досвід у протидії впливам з боку Москви. Достатньо згадати, що британська контррозвідка МІ-5, маючи менше 30 співробітників (сьогодні там працюють 4000), змогла наприкінці 30-х років ХХ сторіччя не лише розкрити розгалужену мережу радянських шпигунів, але й отримати доступ до шифрів штаб-квартири Комінтерну в Москві. Вельми показово, що отримані дані показали уряду Великої Британії, що Радянська Росія давала гроші і фактично субсидувала британську компартію та її газету "Дейлі вокер".

Проте, можна зазначити згаданий інцидент у Солсбері став й певним імпульсом для активізації західних спецслужб у контексті необхідності приділення більш прискіпливої уваги до російської підривної діяльності. Зокрема, у Спільній заяві від 16 квітня Національний центр з кібезбезпеки Об’єднаного королівства, Координаційний департамент з внутрішньої безпеки США та ФБР наголосили на системній і зловмисній кібер-активності уряду Росії, спрямованій проти урядових установ, приватних компаній, об’єктів критичної інфраструктури та інтернет-провайдерів по усьому світу і зазначили про створення спільної системи відповідної протидії. А вже 18 квітня Британський телекомунікаційний регулятор Ofcom відкрив сім розслідувань щодо російського телеканалу RT, який обвинувачується у порушенні принципу об'єктивності у своїх програмах новин.

Отже, можна зробити висновок про те, що відкритість цивілізованого суспільства, яка завжди вважалася його беззаперечною перевагою, може бути й певною вадою, якщо вона не є адекватно захищеною, особливо, якщо мати справу з такою країною, як Росія, що зневажає будь-які правила і діє, як хуліган з підворітні.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації