Юрій Смєлянський
економіст, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Спеціально для "Обозревателя"
Яка доля чекає на Керченський міст залежатиме від наполегливості кремлівської влади. Справа у тому, що з моменту оголошення чергового "великого будівництва" у Росії, а саме Керченського мостового переходу, який мав з'єднати Крим і материкову частину Росії, багато було мови про те, що по-перше, вибрано не найкращий варіант його будівництва. При цьому, про це говорили як експерти в Україні, так і в самій Російській Федерації.
По-друге, йшлося про те, що Росія має можливості з точки зору інженерії - досвіду інженерних розробок будівництва мостів. Але не має технологій впровадження цих розробок. У тому числі про це говорили й західні експерти.
І, загалом, якщо говорити про відсутність технологій, тут же варто згадувати спроби Російської Федерації залучити до цього будівництва компанію з Гонконгу, яка приходила зі своїм кабелеукладачем на розвідку і займалася прокладанням кабелів так званого енергомосту. Але по суті ця компанія в основному спеціалізується якраз на будівництві переходів - надводних і підводних.
По-третє, є думки російських експертів, які давали оцінки, що близьке розташування так званого енергомосту до металевих конструкцій самого мостового переходу у солоній воді ставить під загрозу все його існування, тому що енергоміст, розміщений поряд, створює умови, за яких руйнування металевих конструктій мостового переходу буде лише прискорюватися.
По-четверте, багато йшлося про те, що жодної економіки у цьому мостовому переході немає. Що це - черговий військовий стратегічний об'єкт для кремлівської влади, з точки зору забезпечення життєдіяльності тієї військової бази, яка вже створена у Криму і продовжує розвиватися.
Всі ці фактори підтверджують лише одне: для Кремля Керченський мостовий перехід - це всього лиш: а) військово-стратегічий об'єкт і б) політичний об'єкт. Тобто об'єкт, який має показати так звану "турботу" російської влади про окуповану і колонізовану ними територію Криму.
Якщо говорити про перспективи, чи зможуть вони його добудувати, тут важко давати однозначні оцінки з врахуванням усіх обставин, що склалися. Але варто допускати й той варіант, що кремлівська влада докладе максимум зусиль, аби будівництво цього об'єкту було закінчене. Швидше за все, так і буде. "Урочисте перерізання стрічки" потрібне Кремлю як повітря.
Скільки він при цьому прослужить? Для них це неважливо. Якщо все ж його добудують і запустять, якимось чином, вирішать ті проблеми з нестикуванням за горизонталлю і вертикаллю, з точки зору з'єднання частин мостових переходів - частина з кремлівського боку, частина з материкового, які, як нещодавно виявилося, не сходяться, з великим рівнем розходження - це покаже лише час.
Як один із варіантів, може виявитися, що це будівництво не може бути закінчене. Але, все ж таки, на наш погляд, Росія докладе максимум зусиль для того, аби, в крайньому разі, "перерізати стрічку", заявивши про те, що це "велике будівництво" закінчене "на благо" полонених Росією кримських громадян України. А далі буде видно.
