Олександр Поліщук
військовий дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
спеціально для "Обозревателя"
НАТО припинило будь-яке практичне співробітництво з РФ по військовій лінії, заявив заступник МЗС РФ Олександр Грушко.
Справа в тому, що російська дипломатія забула що у Воєнній доктрині Росії ще у 2010 НАТО визнається воєнною загрозою, що потребує протидії його розширенню на Схід. Тому й не варто очікувати якогось практичного співробітництва від організації, яку Росія опосередковано визнає своїм ворогом. Це по-перше.
По-друге, співробітництво між Росією та НАТО має дещо специфічний характер, починаючи від проблем, які були з введенням російського контингенту в рамках IFOR при подіях в Югославії. Ця неоднозначна поведінка Росії і важка прогнозованість її дій насправді визначають і характер відношення до неї з боку НАТО.
Ви пам’ятаєте, ще у 1991 році розглядалася можливість вступу Росії до НАТО. Але вже тоді російське керівництво однозначно висловилося щодо неможливості такого політичного кроку.
Проте потім було налагоджено співробітництво між НАТО та Росією в рамках спеціально створеної Ради, в тому числі і з військових питань. Однак суттєві проблеми у співробітництві розпочалися з приходом до влади у Росії Путіна, який проводив політику жорсткої конфронтації з Альянсом та поступового виходу із міжнародних договорів, які визначали контроль над озброєннями. При цьому російське керівництво вважало нормальною практику відвертих агресивних погроз членам НАТО застосуванням ядерної зброї.
У відповідь на збройну агресію проти України Альянс взагалі призупинив своє співробітництво з Росією і лише нещодавно зробив спробу відновити діалог з Росією, у тому числі з військових питань. Але, на жаль, це нічим не завершилося і перезапустити систему не вдалося саме через позицію Кремля. Тому сьогодні просто дивно чути від росіян про якісь претензії до Альянсу.
І дійсно, з яких військових питань може НАТО організовувати співробітництво з країною, яка веде агресивну політику, розгортаючи на кордонах, наприклад, в Калінінграді, найновіші системи озброєнь? Крім того кремлівське керівництво вочевидь для здобуття більшої підтримки серед електорату напередодні виборів все частіше застосовує по відношенню до Альянсу риторику погроз часів "холодної війни" та реанімує програшну для себе гонку озброєнь.
Тому цілком зрозумілою, на мій погляд, є превентивна політика Альянсу щодо стримування можливої агресії Росії, яка передбачає розгортання відповідних сил і засобів у відповідь на російські агресивні демонстрації своєї військової потуги на кордонах з Альянсом. Такий, на мій погляд, сьогоднішній стан двосторонніх відносин між НАТО і Росією у військовій сфері.
