Крим. Деградація, або Що чекає на жителів півострова у 2018

Юрій Смєлянський

економіст, експерт фонду "Майдан закордонних справ"

спеціально для "Обозреватель"


Про що можна казати з точки зору наявних тенденцій у Криму і як вони розвиватимуться надалі. Упродовж чотирьох років окупації без одного місяця Крим розвивався за певним алгоритмом, заданим окупантами ще у момент початку окупації - розвиток військової бази і всі ті наслідки, що з цим пов'язані.

Наша організація, "Майдан закордонних справ" у своїх публікаціях і виступах неодноразово упродовж усіх цих чотирьох років казали про те, що туризм і військова база - речі несумісні. Категорії антагоністи. І тепер можна з впевненістю говорити про те, що це так. При цьому мова йде не лише про туризм, а й в цілому про економіку Криму і, відповідно, про повну деградацію кримської економіки, всього соціально-економічного простору в окупованому Криму. Падіння якості життя кримського населення.

Чим відрізнявся 2017-й рік? Як підсумок 2017-го, можна говорити про те, що, по-перше, це був рік, коли дуже яскраво проявилася деградація системи охорони здоров'я у Криму.

По-друге, це рік початку ліквідації права власності, з точки зору прав приватної, індивідуальної власності людини, господарства. Якщо за попередні три роки окупації окупанти в основному експропріювали державну власність України або приватну власність, то лише у площині бізнесу: малого - руйнування ринків, ліквідації дрібних приватних підприємств; середнього, великого - експропріації великих підприємств, санаторіїв, так званої націоналізації зі спробами перепродажу у майбутньому. Все це ми бачили.

У 2017-му році настав наступний етап:

- Це відбирання приватного житла під інтереси окупантів, і всі ці інтереси пов'язані якраз таки з розвитком військової бази, у тому числі інфраструктурними проектами, які мають забезпечити життєдіяльність військової бази.

- Відбирання земельних ділянок. Найбільше це проявилося у районах будівництва Керченського мосту, траси Таврида і в Севастополі, де створений центр військової бази окупантів, де є штаб, управління і все інше.

По-третє, по суті, в Криму ліквідовано право на працю у тому розумінні, яким бачимо його ми, яким його бачить західна цивілізація. Коли люди мають рівні базові умови праці, а далі вже в рамках конкуренції, в залежності від компетенції, яку людина набула за час свого життя.

Чому ми говоримо про те, що в Криму це вже відбулося? 2017 рік показав, що пріоритет при наданні більш високооплачуваних робочих місць мали люди, яких, порушуючи міжнародні норми, міжнародне гуманітарне право, переселяли з материкової частини Росії в окупований Крим. І більш високоплачувані посади, у першу чергу - керівні у місцевих органах самоуправління, у комерційних підприємствах, у системі охорони здоров'я, системі освіти і т.д., надавалися так званим сьогодні у Криму "приїжджим", а не жителям Криму. У тому числі і за рахунок зниження рівня заробітної плати, збільшення вимог до виконуваної роботи (у першу чергу вони пов'язані з додатковою звітністю, документознавством і т.д.) для місцевого населення.

Тобто, створили умови, за яких рівень заробітної плати не є взаємновідповідним до висунутих до працівника вимог і покладених на нього обов'язків. І кримчанам в останню чергу з точки зору "конкурсів", що проводилися, пропонувалися робочі місця і т.д. Пріоритет для мігрантів з материкової Росії.

У 2018-му році всі ці перераховані тенденції отримають свій розвиток, тому, що завдання окупантів закріплювати і розвивати створену військову базу. Завдання окупантів - продовжити поки ще м'яке витіснювання жителів Криму, громадян України з окупованої території – вони їм там не потрібні. З точки зору окупантів - це потенційно нелояльне населення.

Ми вже неодноразово упродовж чотирьох років озвучували свою думку про те, що та військова база, яку окупанти створили і розвивають у Криму, вимагає 500 тисяч, максимум до мільйона цивільного населення для обслуговування цієї бази. Решта населення - зайве. Окупанти продовжуватимуть вирішувати цю двоєдину задачу: скоротити чисельність населення у Криму і замінити його на більш лояльне населення – материкових жителів Російської Федерації.

Всі ці тенденції, напрямки через погіршення якості охорони здоров'я, якості освіти і життя населення окупованого Криму в цілому, зменшення заробітних плат для кримчан, подальше збільшення тарифів, збільшення податкового тиску, цін – це все у 2018 продовжуватиметься. І, відповідно, розвиватиметься зневіра, страх перед майбутнім, зростатиме незадоволення тими життєвими реаліями, які сьогодні в окупації мають кримчани, незалежно від того, до якої соціально-політичної групи вони належать. Тобто, проукраїнські чи проросійські це жителі Криму, або ж ті, які оцінювали все, що відбувається, через якісь особистого життя.

В обставинах, що склалися, для наближення моменту деокупації півострова українській владі необхідно припинити практику формування неправдивих реальностей і піар використання теми окупованого Криму. Потрібно перейти до послідовного формування внутрішньої політики по відношенню до окупованого півострова в рамках норм чинного законодавства і реалізації напрямків, визначених Рекомендаціями парламентських слухань по Криму у червні 2016 року.

З моменту ухвалення згаданих Рекомендацій минуло півтора роки. Жодного пункту затверджених депутатами Верховної Ради Рекомендацій ані законодавча, ані виконавча вертикаль влади не виконала. Якщо у 2018 році ставлення української влади до формування внутрішньої політики і створення умов майбутньої деокупації Криму не зміниться, говорити про часову перспективу відновлення територіальної цілісності України немає сенсу!

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації