Юрій Смєлянський
економіст, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
спеціально для "Обозревателя"
В двох словах, економіка Криму перебуває у такому стані: пацієнт швидше мертвий, аніж живий. Була така фраза у казці про Буратіно. Тому серйозно говорити про якесь інвестиційне зростання чи присутність чиїхось інвестиційних інтересів (окрім кремлівської влади) в Криму немає сенсу. Що б там не розповідали окупанти і колабораціоністи.
За підсумками 2017 року в Автономній Республіці Крим і на окупованій території міста Севастополя 80-85% того, що можна назвати інвестиціями, є інвестиції з федерального бюджету Російської Федерації. Наприклад, Федеральна цільова програма "Соціально-економічний розвиток Республіки Крим і м. Севастополь до 2020 року" передбачає фінансування з федерального бюджету на 95.9%. При цьому, ми спостерігаємо системні проблеми з освоєнням вже виділених бюджетних коштів за окремими федеральними програмами, які загалом не встигають виконувати. Про це вже неодноразово з'являлася інформація в російській пресі і в кримських окупаційних засобах масової інформації.
Інших інвестицій в Криму немає. Відповідно, це одна зі сторін, що відображає реальність того, що залишилося від кримської економіки на п'ятому році окупації.
З приводу тієї ситуації, що склалася довкола роздрібної торгівлі продуктами харчування та іншими товарами непродовольчих груп напередодні травневих свят, коли в цілому по Криму - у Ялті, Севастополі, Сімферополі та інших містах, - була зачинена низка супермаркетів. По суті люди втратили можливість просто купувати товари, і у першу чергу мова про товари продовольчих груп.
На наш погляд причин тут кілька. Говорячи про причини, потрібно трохи повернутися назад і згадати про ситуацію, що склалася довкола боротьби окупантів зі свинячою чумою в Криму, в результаті якої знищили величезну кількість і свиней, і великої рогатої худоби. Це при тому, що Крим ніколи на 100% не міг забезпечити себе ані свининою, ні яловичиною, і до окупації все це привозили для повного забезпечення з материкової частини України.
Так от, свиняча чума. Хто постачає свиней в Криму в першу чергу? Представники малого бізнесу, дрібні фермери. Ми вже говорили про те, що для тієї моделі держави і управління в Росії, яка на сьогодні склалася і диктує внутрішню і зовнішню політику, яку проводить Росія в цілому, малий бізнес є антагонізмом, ворогом системи.
Причина у тому, що представники малого і середнього бізнесу - це люди з вільнішим мисленням. А вільне мислення у рамках чинної російської моделі відносин у державі, вибудуваній у Російській Федерації, неприйнятне. І це все багаторазово збільшується на окупованій території Криму, де наявність свободи думки і поведінки в рамках військової бази на окупованій території не передбачається взагалі. А значить тоді власників малого і середнього бізнесу слід позбавити можливості заробляти гроші.
Ось перша причина так званої свинячої чуми в Криму. Мета мінімум - поставити представників малого бізнесу у залежність, з точки зору виживання, від окупаційної влади, і, відповідно, змусити бути лояльними. Мета максимум - витиснути громадян України, що живуть у Криму за межі окупованої території.
Друга причина. Діючий сьогодні міністр сільського господарства Російської Федерації А.Н. Ткачов, колишній губернатор Краснодарського краю, є власником, чи власником через когось, чи контролює виробництво і свинини, і великої рогатої худоби у всьому Краснодарському краю. З його точки зору, Крим - це всього лиш ринок збуту, а значить власних ресурсів на ринку збуту бути не повинно. Мета - створення монополії, максимально можливої, на окупованій території Криму для збуту власної продукції. Типова модель поведінки для російських реалій.
Точно так само десь у другій половині 2017-го року ця сама особа, міністр сільського господарства Російської Федерації, викупив ту частину торгової мережі АТБ, що була у Криму і яку власники, після початку окупації, перереєстрували вже як резидента РФ. І я гадаю, що в рамках тієї звичної моделі взаємовідносин, у даному випадку, в економічному просторі РФ - це всього лиш отримання конкурентних переваг з використанням адміністративного ресурсу. Конкурентів потрібно прибрати з ринку, щоб АТБ, як найбільша роздрібна мережа в Криму з точки зору кількості магазинів, могла максимізувати прибуток в інтересах власника. Мета - позбавити конкурентів можливості нормально працювати. В економіці це називають недобросовісною конкуренцією.
А тут для реалізації цієї мети є чудовий привід - в Кемерово у торговому центрі згоріли діти, значить можна давати команду під будь-яким приводом знайти (а їх завжди можна знайти, маючи бажання) якісь недопрацювання, недотримання якихось технічних умов. І з цієї причини перед травневими святами окупаційні суди в Криму винесли низку рішень про тимчасове закриття супермаркетів. На наш погляд, приблизно так виглядає ця картина.
