Богдан Яременко
дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ"
Зустрічі посадовців рангу і відповідальності Курта Волкера і Владислава Суркова рідко коли залишають великий текстовий слід.
Це справа лідерів робити голосні заяви. Професіонали створюють для цих заяв грунт.
Вчорашня зустріч Волкер-Сурков в Мінську - не виняток.
Найбільше інформації за її результатами з"явилось з посиланням на дуже небагатослівні коментарі постфактум Владислава Суркова.
Серед сказаного ним занепокоєння викликають два моменти: згадки про новаторські пропозиції щодо виконання Мінських домовленостей, а також те, що "мирний процес ... в політичному треку може йти швидше".
Зрозуміло, що акцентування уваги на політичних зобов"язаннях України в рамках Мінських домовленостей (нова Конституція України, амністія бойовикам, вибори, спеціальний статус Донбасу і тд) цілком і повністю відповідає інтересам Росії. Зрозуміло, що Сурков був просто зобов"язаний це сказати і проводити цю думку.
Але не хотілось би, щоб США погоджувалися з цим. А особливо, щоб шукали новаторські ідеї, як новаторськи підштовхнути Україну до виконання політичної складової Мінських домовленостей.
І дуже не хотілось би, щоб парад міністрів оборони дружніх країн на День Незалежності входив у пакет домовленостей, як інтенсифікувати виконання Україною Мінських домовленостей.
Курт Волкер сьогодні відвідав Вільнюс (дуже розумне рішення з огляду на провідну роль Литви у відстоюванні інтересів України в ЄС та НАТО), а завтра приєднається до Джеймса "Скаженого Пса" Маттіса в Україні. Очікуємо і уважно слідкуємо.
А принагідно про всяк випадок для Петра Олексійовича нагадаємо, що виконання політичної частини Мінських домовленостей можливе лише поза рамками українського права, а тому дуже високою ціною для України і неприйнятно високою ціною для самого Петра Олексійовича.
Оригінал за посиланням.
