Масова висилка дипломатів, або Ізоляція Росії посилюється до рівня бойкоту

Останній тиждень березня розпочався під знаком “Пакета Скрипаля”: одразу 14 країн ЄС, а також США і Канада висилають понад сотню російських дипломатів додому

Понеділок, 26 березня, для російської дипломатії став “чорним”.

Влада США ухвалила вислати з країни 60 російських дипломатів, а також закрити російське генконсульство в Сіетлі. Йдеться про 48 співробітників посольства і 12 членів постійного представництва РФ при ООН у Нью-Йорку. Відповідно до припису, вони повинні залишити країну протягом тижня. Про це повідомляє американське видання The Washington Post. Канада висилає чотирьох співробітників посольства і генконсульства. Як заявив голова Європейської Ради Дональд Туск, 14 країн ЄС вжили дипломатичні заходи щодо РФ у справі Скрипаля. "Уже сьогодні 14 країн ЄС вирішили вислати російських дипломатів", - сказав він журналістам. Франція, Польща, Німеччина вишлють чотирьох російських дипломатів кожна. Чехія і Литва вирішили вислати трьох росіянин із дипломатичним статусом кожна (ще 44 Литва внесла в список персон, яким заборонено в'їзд у країну), Нідерланди, Італія й Данія - по двоє осіб, а Латвія та Естонія - по одному росіянину. Окрім того, Україна теж вишле 13 російських дипломатів.

Те, що російських дипломатів висилають одночасно багато країн є, схоже, безпрецедентною подією. Це означає не лише демонстративний крок – подальше обмеження контактів з токсичною, агресивною Росією, а ще й суттєве обмеження можливостей російської розвідки, яка традиційно працює під дипломатичним прикриттям. Існують оцінки, що до 70% співробітників російських дипмісій так чи інакше пов’язані зі шпигунством або організацією несанкціонованого впливу в країні перебування.

Богдан Яременко, дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ", долучився і прокоментував ситуацію для "Укрінформу".

“Висилка десятків російських дипломатів на певний час здатна дезорганізувати роботу спецслужб РФ одразу в кількох регіонах”

“Така акція є цілком безпрецедентною. Такого не було навіть у часи Холодної війни, коли політичний Захід був найбільш консолідований для відбиття радянської воєнної загрози. Висилки дипломатів у минулому відбувалися винятково на двосторонньому рівні. Росія звичайно переживе ці санкції, хоча вони здатні на певний час дезорганізувати роботу спецслужб Росії відразу в кількох регіонах. Росія, обравши шлях конфронтації та повернення у світову політику в якості антагоніста Заходу, з погляду господаря Кремля, напевно не має іншого способу реагування - ніж діяти симетрично.

Що буде далі? Щось ми побачимо, щось - ні. Починається новий етап протидії Росії з боку Заходу. Так, Захід не відмовиться до кінця від концепції "стримування і діалог". Але стримування, схоже, набуватиме щораз різкіших і дошкульніших для Росії методів, а діалог носитиме все більш обмежений характер. Для розуміння нових підходів варто звернути увагу на кілька моментів. По-перше, уся російська еліта (і уряд, і бізнес) названі організованою злочинною групою, спільно відповідальною за агресивну підривну політику РФ в світі. По-друге, на главу російської держави покладена особиста відповідальність за накази на знищення людей, що фактично вводить його в статус очільника російського організованого угруповання. По-третє, такий підхід дозволяє США, Великобританії та іншим державам Заходу не акцентувати увагу на військових чи безпекових елементах стримування Росії, а переключитися на політичні, інформаційні та правові. Основні зусилля наразі спрямовуватимуться на боротьбу з різними російськими фінансовими активами. При чому якщо раніше уряди країни Заходу мали доводити кримінальне походження тих активів, на які вони полюють, то зараз відповідальність за доведення некримінального походження своїй активів буде покладено на російську сторону”.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації