Недолуга російська дипломатія "середньої та меншої дальності"

На наших очах формується нова безпекова ситуація в Європі. Україна має брати активну участь.

Заявив експерт Фонду "Майдан закордонних справ" Олег Бєлоколос у аналітиці для Gazeta.ua.


Не є великим секретом, що у світі суттєво збільшується міжнародна напруга. Саме у цьому контексті слід розглядати заяву президента США Дональда Трампа від 20 жовтня про намір вийти з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, яким 1987 року Штати й Радянський Союз взяли на себе зобов'язання не виробляти, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (1000-5500 км) і малої (500—1000 км) дальності.

Можна згадати, що реальною спробою Кремля послабити проамериканські настрої в Європі мала стати відома справа "євроракет", коли наприкінці 1970-х років СРСР розгорнув націлені на Західну Європу РСД-"Піонер", а США у відповідь почали розгортати ракети "Першинг". Саме проти американських ракет у деяких європейських країнах, а особливо в Німеччині та Британії, почалися бурхливі демонстрації. При цьому, попри доволі потужну, хоча й приховану, радянську підтримку, ці настрої тоді не стали стійким політичним "мейнстрімом". Більше того, вторгнення СРСР в Афганістан у 1979 році посилило в Європі антирадянські настрої.

Тоді в Москві серйозно прорахувалися: розколоти Захід, дійсно наляканий імовірним радянським нападом (за деякими даними, ракети мали знищити до 900 різних цілей в Європі), не вдалося, а США згодом успішно розмістили свої ракети на європейському континенті.

Підписання ж РСМД у грудні 1987 року оцінювалося у світі як кінець історії, що довгий час отруювала відносини між Сходом і Заходом та початок дійсно нових часів. Між іншим, свідки кажуть, що саме тоді Рональд Рейган сказав свою відому фразу російською мовою: "Довіряй, але перевіряй".

Сьогодні ж Сполучені Штати вважають, що Росія порушує РСМД, розробляючи ракети наземного базування 9M729 для комплексу "Іскандер". РФ, у свою чергу, звинувачує США у розгортанні систем протиракетної оборони в Румуні, хоча Вашингтон наголошує на тому, що ці бази захищають Європу від потенційних ракетних атак Ірану.

При цьому, виглядає так, що в Москві, використовуючи футбольні терміни, явно "попали в штангу", коли починаючи з 2006-2007 років на різних рівнях, включаючи й найвищий, стали говорити про начебто невигідність РСМД для Росії. Аргументи Москви були такі: російська сторона знищила за договором більше ракет; сусідні з Росією країни активно розвивають саме цей клас озброєння; у разі війни необхідно знищити американську ПРО біля своїх кордонів.

Кремль невдовзі може опинитися у програші – американська технологічна перевага і фінанси дають передумови для можливої зміни військового балансу в Європі

Однак, тепер навіть попередні оцінки вказують на те, що у разі ліквідації договору Кремль невдовзі може опинитися у програші – американська технологічна перевага і фінансові ресурси дають всі передумови для можливої зміни військового балансу в Європі – це підтверджують навіть російські джерела.

Наочним свідченням відповідних російських сьогоднішніх побоювань, що ховаються за вже традиційною бравадою, є висловлена Москвою "принципова позиція про збереження договору в силі", істерична реакція в дусі часів "холодної війни" тамтешніх засобів масової інформації на заяву президента США, і навіть начебто можливе звернення Росії в ООН з проектом резолюції на підтримку РСМД. Отака виходить недолуга дипломатія "середньої та меншої дальності" в сучасному російському виконанні.

За наявною інформацією, двосторонні американсько-російські консультації 22 жовтня, завершилися домовленістю щодо продовження дискусій. Безсумнівно, положення РСМД потребують модернізації у світлі військово-політичних змін, що відбулися у світі з 1987 року. США вирішили врахувати настрої союзників в Європі, які побоюються розвалу РСМД і вважають його основою своєї безпеки. Окремо, однак також доволі гостро, стоїть питання суттєвого зростання ракетних можливостей Китаю, не зв'язаного аналогічним договором, що викликає занепокоєння як Сполучених Штатів, та і їхніх союзників в Азії.

Між тим, здається, що у сьогоднішній ситуації відсутня головна передумова успіху будь-яких американсько-російських переговорів – клімат взаємної довіри і повага до міжнародного права, зруйновані путінською Росією у 2014 році.

Польща і Греція активно лобіюють розміщення американських військових баз на своїй території. Озброюються нейтральні Швеція та Фінляндія

Однак, якісь кроки, щонайменше в деяких європейських державах, будуть. Так, сьогодні Польща і Греція активно лобіюють розміщення американських військових баз на своїй території. Озброюються і посилюють свою взаємодію з Північноатлантичним блоком традиційно нейтральні Швеція та Фінляндія. Оновлюється логістична інфраструктура НАТО по всьому східному флангу Альянсу.

Тобто, на наших очах фактично відбувається формування нової безпекової ситуації в Європі, в яких Україна має брати активну участь.

Фото: Reuters

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації