Андрій Клименко
директор Кримського департаменту
головний редактор BlackSeaNews
Незважаючи на те, що підприємство "Чорноморнафтогаз" вважається акціонерним, все одно воно відносилося і відноситься до державної власності України, тому що 100% його акцій належить компанії ПАТ "Нафтогаз України". У свою чергу, останні - повністю державна власність (тобто власність українців).
В останні роки (до окупації) "Чорноморнафтогаз" видобував близько двох або більше двох мільярдів кубометрів газу. Цього газу повністю вистачало для енергопостачання Криму. Більш того, одним з переваг "Чорноморнафтогазу" є наявність в Роздольненському районі Криму досить великого Глібовського підземного газосховища. Туди щороку закачували газ. Більш того, оскільки Крим був включений в загальну систему газопроводу України, кримський газ до відповідних сезони року також використовувався для того, щоб підтримати баланс газу у всій країні. Все це гармонійно працювало як кровоносна система.
Після того, як сталася окупація Криму, буквально в перший день (в ніч з 26 на 27 лютого 2014 року) на платформи "Чорноморнафтогазу" на Одеському газовому родовищі висадився десант спецназу і захопив їх. Це були ті ж бійці спецназу ВДВ і ГРУ Росії, які захоплювали адміністративні будівлі в Криму, а також блокували українські військові частини Севастополя. Важливо відзначити, що Одеське родовище знаходиться на відстані 180 км від західної кінцівки Криму (від мису Тарханкут) і приблизно в 140-150 км від узбережжя Одеської області. Тобто воно знаходиться ближче до Одеської області, ніж до півострова.
На цьому ж Одеському родовищі працювали ті самі "вишки Бойка", як їх називають в народі. Тобто це дві суперсучасні високопродуктивні глибоководні бурові вишки, які купили в Сінгапурі і відбуксирували в Чорне море. Газ, який вони добувають, відразу надходить в трубу, яка веде в загальну систему газопроводу Криму. Звичайно ж, окупанти сподівалися збільшити обсяги видобутку газу з їх допомогою. Але в кінці минулого року (в грудні) Росія терміново, я б навіть сказав, що в паніці, відбуксирувала ці обидві вежі в сторону Криму. Зараз вони знаходяться біля селища Чорноморське (там є н.п. Оленівка, в якому є бухта, де знаходиться основна переробна база "Чорноморнафтогазу"). Свої дії окупаційна влада пояснила "зростанням терористичної загрози". Але насправді "терористична загроза" пояснюється просто: на той час українські морські прикордонники і МВС "прийшли в себе" після анексії і почали цікавитися, що відбувається у окупантів. Тут потрібно розуміти ще одне: на цих вежах (як і на всіх бурових вежах) працює система, яка качає газ виключно уже з пробуреної раніше свердловини. Так, після "активних рухів" України в контексті міжнародного права, яке засуджувало дії Росії в Криму, окупанти бігом перетягнули вишки. До сьогоднішнього дня вони стоять без діла і охороняються російськими військовими.
Повернемося до обсягів газу. Після захоплення "Чорноморнафтогазу" російськими окупантами обсяг видобутку дуже впав. За прогнозами на цей рік, максимум, який вони можуть отримати - 1,4-1,5 млрд кубометрів газу. У порівнянні з минулими роками виник дефіцит газу, оскільки раніше його добували близько 2 млрд кубометрів. Саме ця ситуація змусила Росію повільно почати будувати підводний газопровід з Краснодарського краю в бік Криму. В даний час труба в районі Керченської протоки вже прокладена, і зараз ведуться роботи, щоб цю трубу включити в систему газопроводу, який вже є в Криму. Цього ще не відбулося, оскільки одна прокладка труби по дну Керченської протоки, а також її підключення до системи вимагає великих витрат.
Так, на сьогоднішній день в Криму бути дефіцит газу приблизно в півмільярда кубів. Що опалюється газом в Криму? Да все.
У зв'язку з тим, що в Криму приблизно протягом 10-ти років (до окупації) існували власні джерела газу, то там велася цілеспрямована політика по переводу всього, що можна, на опалення з вугілля на газ. Наприклад, місто Ялта (з якого я поїхав більше 2,5 року назад) не має жодної котельні, яка б працювала на вугіллі. Все на газі.
Одним з найбільших споживачів газу в Криму є населення. На другому місці по споживанню - хімічний комплекс, який до окупації становив основу економіки півострова. Йдеться про хімічні заводи північного Криму ("Титан", "Красноперекопський содовий завод"), які всі працюють на газі. До речі, на заводі "Титан" (який фактично належить групі олігарха Фірташа) газ є не тільки паливом, а й сировиною.
Тобто газ для Криму - критична складова, щодо енергоносіїв і сировини. Після того, як в кінці минулого року громадянська блокада Криму перекрила поставки електрики в Крим, а 1 січня цього року це рішення було закріплено урядом України, на півострові вирішили побудувати дві парогазові електростанції і розширити повноваження діючих електростанцій. Це пояснюється тим, що в Криму бурхливо зростає контингент російських військ і відновлення оборонної продукції, які вимагають більшої кількості електроенергії. Так, в планах РФ було різке збільшення енергетичного балансу Криму за рахунок двох нових парогазових електростанцій.
Як бачите, в Криму є реальний дефіцит газу і позбутися від нього дуже складно за рахунок внутрішніх резервів. На сьогоднішній день держава-окупант розуміє, що освоєння нових родовищ на дні Чорного моря, яке є власністю України - справа ризикована і довгий, тому вони вважали більш зручний варіант (покласти трубу по дну Керченської протоки) і зараз гарячково шукають, який же газ вони будуть звідти постачати.
Джерело: Обозреватель
