Підсумки візиту С.Шойгу до Молдови

Олексій Куроп'ятник

експерт Фонду "Майдан закордонних справ"

24 серпня ц.р. відбувся неофіційний, але знаковий візит С. Шойгу до Молдови та Придністров`я, який створив певне напруження для політичного класу країни, яка без успіху намагається знайти рятівну точку балансу у відносинах із Росією та Заходом. Сергій Шойгу є не просто міністром оборони РФ, цей політик входить у близьке коло президента В.Путіна та безпосередньо впливає на зовнішню та безпекову політику Росії, в тому числі щодо РМ.

Все у цьому візиті було незвичним. По-перше, його неофіційний характер. 26 липня в Москві міністр оборони Молдови Павло Войку зустрівся із С.Шойгу, після якої заявив, що Росія є найкращим союзником Молдови і анонсував нинішній візит Шойгу до Молдови. Прем`єр-міністр Майа Санду, представник про-європейського крила правлячої коаліції АКУМ+ПСРМ публічно дорікнула П.Войку в тому, що він не узгодив це запрошення із урядом, відтак його запрошення може бути тільки неофіційним. Тут негайно втрутився проросійський президент Ігор Додон та заявив, що це він запросив до Молдови С.Шойгу. Таким чином, статус візиту підвіс у невизначенності. По-четверте, день візиту співпав із Днем незалежносту в сусідній Україні, і Ігор Додон надіслав президенту В.Зеленському офіційні поздоровлення, в якому підкреслив, що РМ завжди підтримувала та буде надалі підтримувати територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

По-друге, С.Шойгу супроводжувало аж 40 офіційний особ, частина з яких прибула до країни напередодні. За тиждень до візиту уряд РМ навіть відкликав свого посла в Москві для консультацій з цього приводу.

По-третє, відмітим внутрішньомолдавський контекст, на фоні якого відбувся візит: 23 серпня Молдова офіціййно відмітила Європейський день пам`яті жертв сталінізму та нацизму. І це в країні, симпатії населення якої поділилися пополам між прихильниками євроінтеграції та єднання із Росією. Пікантність ситуації у тому, що наступний день візиту С.Шойгу 24 серпня припав на 75 річницю завершення Яссо-Кишиневської операції та звільнення Молдови від німецько-фашистських загарбників . Тут слід уточнити, що радянські війська звільняли Молдову переважно від румунів, при цьому частина молдавського суспільства ввважає румунів та молдован єдиним народом, а період 1941-44 рр.- якраз звільненням від окупації, а окупацією вважає радянський період 1944-91 рр.

По-четверте, день візиту співпав із Днем незалежносту в сусідній Україні, і президент Ігор Додон надіслав президенту В.Зеленському офіційні поздоровлення, де підкреслив, що РМ завжди підтримувала та буде надалі підтримувати територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

В ході візиту С.Шойгу зробив дві речі: він привіз з собою кілька знакових подарунків: прапори військових частин Червоної Армії, які звільняли Молдову в 1944 році, та розсекречені документи щодо часів звільнення РМ, які передав президенту І.Додону для подальшого зберігання. Експерти це розуміють як жест, який свідчить про задоволення Москвою розвитком ситуації в Молдові, яка після неоднозначної зміни уряду в середині червня ц.р. опинилася в делікатній «розтяжці» між впливами Заходу та Росії.

Але значно більш серйозним стала заява С.Шойгу про рішення Росії розпочати утилізацію боєприпасів на складах Ковбасна в Придністров`ї. Для цього в найближчий час РФ завезе туди спеціальне обладнання на суму майже 3 млрд.дол., а сам процес утилізації за експертними оцінками займе 10-20 років. Відповідно, не може бути і мови про вивід ані про вивід російських військи із ПМР, і вще не треба ніякого формального приводу типу «неврегульованого конфлікту» для виправдання їх присутності там. Слід відмітити, що напередодні, 15 серпня, глава МЗС РФ С.Лавров на молодіжному форумі «Територія змістів» на запитання студентки про можливість входження ПМР до складу РФ відповів, що РФ не визнавала та не визнає Придністров`є і продовжує вважати його складовою частиною Республіки Молдова. Ця новина викликала стурбованість та нервозність серед політичного бомонду ПМР.

Программа візиту передбачала відвідання Тирасполя в ПМР та зустріч із місцевим керівництвом. Однак ніяких подарунків Видиму Красносельському С.Шойгу не привіз, а лише нагородив низку російських та місцевих військовослужбовцв медалями «За укрепление боевого содружества". Відразу після візиту Шойгу В.Красносельский став засмучений та заявив, що готовий обговорювати із І.Додоном «економічні питання». Напередодні візиту Шойгу І.Додон звертався публічно до  Красносельського із пропозицією зняти на взаємних кордонах КПП, оскільки «там ніякого кордому немає» і що Молдова вже зняла зі свого боку КПП. Тоді в Тирасполі це викликало нервову негативну реакцію.

При цьому ті виборці, яким не подобаються соціалісти, можуть голосувати за проєвропейський блок партій AKUM, члена правлячої коаліції. При цьому її малоресурсні лідери, типу Майі Санду, які піднялися в політику на західних грантах, є шільно оточеними проросійськими кадрами на кшталт В.Кульмінського, її політичного радника. При цьому європейські куратори AKUM є більш схильними співпрацювати із росіяними в Молдові, аніж до конфронтації.

Для підстаховки створеної «демократичної конструкції» правління в цій країні Кремль планує викупити у Володимира Вороніна Партію Комуністів другого ешелону, перевести її на позиції лівого євроскептицизму та доручити її керування М.Ткачуку та Ю.Мунтяну. Тоді конструкція ПСРМ-ACUM-ПКРМ охопить до 80-90% електорального поля країни, наддавши виборцям вибір на будь-який смак, але під повним контролем Кремля. При цьому публічна антиросійська риторика лідерів AKUM  не буде мати реального значення. На такий сценарій додатково вказує припинення розслідування про російське фінансування ПСРМ, яке сколихнуло політичний клас Молдови напередодні не цілком законної зміни уряду. В цій схемі подальшого управління РМ сепаратистьсому Придністров`ю місця немає. 

Тепер слід очікувати крок з боку Заходу: 29 серпня оголошено про візит до Кишенеу Джона Болтона, радника президента Д.Трампа з питань національної безпеки. Зворотний візит до Вашингтону прем`єрки Майі Санду намічений на 31 серпня-4 вересня.

Фото: timpul.md

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації