Олег Бєлоколос
експерт Фонду «Майдан закордонних справ»
Демократія не з’являться нізвідки – вона важко здобувається, захищається, якщо може, і з часом утверджується лише на міцних підвалинах розподілу гілок влади, прав людини та свободи слова. При цьому, універсальних рецептів демократії у світі не існує – кожна нація йде цим непростим шляхом за власним дороговказом. Також відомо, що старі еліти, як правило, блокують будь-які спроби змін, що можуть послабити їхнє панівне становище.
У цьому, зокрема переконалися грузини під час «Революції троянд», українці під час «Революції гідності», вірмени під час «Оксамитової революції».
Цей непростий урок засвоюють сьогодні суданці, які в квітні цього року, здавалося б, позбавилися режиму одіозного президента Омара аль-Башира, який близько 30 років «залізною рукою» правив цією африканською країною. Саме суданці продовжують наразі акції громадської непокори проти військових, що прийшли до влади та які жорстоко діють проти опозиціонерів, не зупиняючись перед застосування вогнепальної зброї. За деякими даними, внаслідок цього останніми днями загинули щонайменше 100 людей. Військові ж, налякані жорсткою і вкрай негативною реакцією міжнародної спільноти, наразі намагаються маневрувати з тим, щоб не допустити втрати важелів управління країною.
Цей урок продовжують вивчати молдавани, які переживають період нинішньої гострої конституційної кризи, що позначається жорстким протистоянням між основними гілками влади і навіть може призвести до втрати керованості Молдови.
Цю науку почали вивчали казахи, які в режимі контрольованої передачі влади 9 червня взяли участь у позачергових президентських виборах в країні і за офіційними даними віддали близько 70% голосів лояльному соратнику попереднього президента Назарбаєва – Касим-Жомарту Токаєву. Тим не менш, тамтешні силовики затримали близько 700 людей, які начебто брали участь в несанкціонованих мітингах. Є інформація, що під час придушення протестів владою були заблоковані соціальні мережі і навіть WhatsApp. Опозиційним активістам були відключені сім-карти, адже вони мають бути зареєстровані.
Демократичні принципи готові захищати мешканці Гонконгу, які 9 червня провели мільйонну демонстрацію проти запровадження змін у законодавство цього автономного регіону, якими пропонують дозволити екстрадицію в обвинувачених в Китай. Критики поправки вважають, що вона позбавить Гонконг серйозної частини прав автономії і побоюються, що екстрадиція до материкового Китаю поставить під загрозу права підозрюваних, зокрема й можливих опозиціонерів. Незважаючи на масові протести, глава уряду Гонконгу Керрі Лам оголосила, що не відмовиться від суперечливого законопроекту. Медіа повідомляють, що поліцейські застосували проти демонстрантів, які проривалися до будівлі Законодавчих зборів, водомети, сльозогінний газ і гумові кулі. Тим часом до 80 осіб зросла кількість учасників протестів, котрі зазнали серйозних травм і ушкоджень у сутичках з поліцією. Про точну кількість осіб затриманих правоохоронцями внаслідок заворушень поки не повідомляється.
Дії російського режиму стали причиною маршу 12 червня в Москві на підтримку журналіста видання «Медуза» Івана Голунова, під час якого поліція затримала понад 200 людей. Як відомо, Голунов – один з найвідоміших журналістів-розслідувачів у Росії, був затриманий у центрі Москви 6 червня. В поліції тоді заявили, що під час обшуку в нього нібито виявили пакети з наркотичною речовиною, а під час обшуку вдома – понад п'ять грамів кокаїну. Затримання журналіста викликало безпрецедентне суспільне обурення серед росіян. Згодом кримінальну справу проти Голунова закрили і він вийшов на свободу.
Непростий демократичний досвід продовжують здобувати й українці, які втомилися від корупції на всіх рівнях і вимагають суттєвого оновлення усіх гілок влади та приходу нових політичних сил на національну політичну арену.
Мабуть, сьогодні вже можна спробувати сформулювати одне з правил для демократії: демократія не з’являться нізвідки, вона народжується непросто і утверджується небезболісно.
