Юрій Смєлянський
експерт Фонду "Майдан Закордонних Справ"
По завершенню кожного календарного року прийнято давати прогнози на рік наступний. За ситуації в окупованому Криму вже теж можна давати деякі прогнози. При цьому досить скористатися тією інформацією, яка публікується в окупаційних ЗМІ. Вони брехливі, але брехня теж має певні межі. При всій звички називати біле-чорним і навпаки, відтінки все одно існують.
На прикінці грудня 2016 року кримський коллаборационистский уряд прийняв документ з гучною назвою «Стратегія розвитку Криму до 2030 року». У першому півріччі 2017 року я писав про деякі позиції, які були викладени окупантами в цьому документі. В тому числі, йшлося про те, як бачать окупанти вирішення проблеми забезпечення Криму прісною водою. Вірніше, про відсутність рішення цієї проблеми без дніпровської води. Про що писали окупанти, про те, що вони бачать вирішення водної проблеми через опріснення солоної води, очищення стічних вод, збір конденсату, ну і природно, додаткове буріння свердловин.
Без малого, пройшло два роки від моменту прийняття окупантами документа до реалізації. У 2017 році окупанти голосно протрубили про пуск в Первомайському районі, в якості експерименту, опріснювальної станції. В кінці 2018 про неї вже не згадують. Не та ситуація, щоб говорити та оцінювати невдалі експерименти. Але щось говорити треба і доводитися говорити в контексті реальності ситуації, результати якої кримчани відчувають на собі щодня.
Ситуацію в році, що посилила посуха, яка, в тому числі, є наслідком тих екологічних змін, які відбулися в Криму, як підсумок політики і дій окупантів. Так 4 грудня 2018 року окупаційний ресурс «Прімечанія.ру» опублікував матеріал під назвою «Залишається або Херсонську губернію захоплювати, або Дніпро перекривати».
Опублікований матеріал починається з інформації про те, що Рада федерації держави - окупанта «стривожена посухою, що минає в Криму. Фахівці побоюються, що у 2019 році води на півострові буде ще менше».
Член експертної ради секції «Водопостачання та меліорація» при сенатському Комітеті з аграрно-продовольчої політики і природокористування Анатолій Копачевський зробив наступну заяву: «На півострові закінчується семирічний цикл щодо средневодного періоду з сприятливою кількістю опадів. Наступний рік може стати початком регулярного маловодного періоду, при якому багато кримських водосховищ природного стоку ризикують не наповнитися. Рівень дефіциту води буде приблизно таким же, що і в 1994 році - найпосушливішому за останні тридцять років. При такому сценарії під удар потраплять в першу чергу великі міста - Сімферополь і Севастополь».
Про що не сказав А.Копачевскій, про те, що в Криму побудовані й інші штучні водосховища, які підтримували свій водний баланс за рахунок дніпровської води. Крім того, ряд водосховищ природного стоку в маловодні роки підтримували свій баланс також за рахунок дніпровської води. І 1994-го дніпровська вода компенсувала брак прісної води в Криму. В умовах окупації дніпровської води в Криму немає, а значить ситуація набагато, набагато гірше. «Нульовий обсяг водних ресурсів в кримських водоймищах, на думку окупаційних експертів, може тривати з серпня 2019 го до березня 2020 року». І це, як мінімум.
«Щоб мінімізувати втрати водних ресурсів експерти СФ пропонують відремонтувати всі водопровідні мережі Криму, щоб не було витоків. На це потрібно близько 300 млрд рублів - майже половина початкової суми ФЦП розвитку Криму і Севастополя. Таких грошей у Криму немає, тому вчені радять очищати і доочіщать стічні води. Таким чином, на їхню думку, можна буде вивільнити близько 40 млн кубометрів води для сільського господарства» - це цитата зі статті. Іншими словами, грошей на ремонт всієї водопровідної системи окупованого Криму немає і взяти їх ніде. З цієї причини дефіцитна прісна вода буде продовжувати йти в землю. Єдине рішення на думку вчених держави - окупанта це очищення і доочищення стічних вод. І дасть на їхню думку для Криму це 40 мільйонів метрів кубічних прісної води в рік, при річній потребі в 9855 мільйонів метрів кубічних, без урахування зростання споживання за рахунок розвитку військової бази і припливу російських іммігрантів в Крим. Тобто, 0.4% від обсягу річної потреби. Напевно, на думку окупантів, такі заяви повинні заспокоїти жителів Криму і вселити в них «впевненість». Але є ще одна проблема, система каналізації в окупованому Криму функціонує, в основному, в тих регіонах, де дефіциту прісної води практично немає. А в тих, де прісної води не вистачає, і з системою каналізації якось не склалося. Очищати і доочіщать нічого. Хіба налагодити збір з вигрібних ям. Ще один момент, в технологічному плані Росія не здатна в такий спосіб забезпечувати себе прісною водою. У світі такі технології існують, але злодійським способом привести ці технології в Крим ... Негативний результат вкрадених у Siemens турбін ми вже спостерігаємо. Та й з валютою для інвестицій такого масштабу вже є проблеми.
Продовжують окупанти розповідати казки і про опріснення солоної води в Криму. Ну так, з теоретичної точки зору. «... головний спеціаліст Курчатовського інституту Роман Пензин наполягає: тількі очищення стоків мало, без будівництва двох опріснювальних заводів - в північному і східному Криму - Крим не виживе. На його думку, реалізовувати всі ці проекти потрібно в комплексі.
Ми пропонували робити ці речі разом, - розповів «Примечаниям.ру» Пензин - Але 40 млн кубів на рік на очищенні стічних вод - це фантастика. Може коли-небудь років через 30 ми до цього дійдемо, але поки це не наш апаратно-технологічний рівень. В країні немає жодного такого підприємства. А ось на 30 млн кубометрів за допомогою опріснення - це можна отримати. Пензин підкреслює: тільки обидва методи в комплексі зможуть дати хороші результати».
Про що мовчить Р. Пензін, про енергетичну складову процесу опріснення. Одна справа побудувати опріснювачі, нагадаю про експериментальне в Первомайському районі, а інша справа забезпечити процес опріснення електричною енергією, адже технології опріснення дуже енергоємні. З цим питанням у окупантів теж не складається. Чи знають про всі перераховані ризики російські вчені? Звичайно, знають. Але сказати вголос не можуть. Треба адже підтримувати надію. Хоч мізерну.
Тому і залишається сипати погрозами. Наприклад, такими, як у того ж Р. Пензіна: «без конкретних рішень Крим ризикує незабаром залишитися і без технічної води. Тоді тільки, але це в жарт, залишається або Херсонську губернію захоплювати або Дніпро перекривати, щоб направляти воду, або опріснення. По-іншому не впоратися, це довів цей рік».
Ось такі прісноводні прогнози на 2019 рік за окупованій території Криму.
Фото: EPA/UPG
