Про стратегію повернення Криму і один з головних важелів впливу - блокаду півострова Україною - в студії СК розповіли експерти благодійного фонду «Майдан закордоних справ» Юрій Смелянський та Олексій Куроп'ятник.
У той час, коли на Донбасі йде війна, ви дійсно вважаєте, що стратегія повернення Криму актуальна?
Юрій Смелянський: Ми вважаємо, що тема Криму не повинна піти на другий план. Бо війна на сході України нерозривно пов'язана з процесами в Криму. І без створення певних умов впливу на окупаційний режим півострова, на країну-агресора, вирішення питання закінчення війни на сході неможливо. Точно також як неможлива деоккупація і реінтеграція Криму до складу України без закінчення війни на Донбасі.
Хочу сказати про вжиті нашою нинішньою владою закони щодо Криму. Мова про створення там вільної економічної зони. Завдяки цьому кримчани раптом опинилися не громадянами України, а певні бізнес-групи отримали можливість займатися бізнесом на окупованій території, заробляти гроші, платити податки в бюджет Росії, не платити податки Україні.
Олексій Куропятник: Наша стратегія - це перелік принципів. Ідейний, правовий, організаційний, гуманітарний, економічний і військовий. Наша стратегія починається з того, що в будь-якому випадку повернення Криму буде з заходом українських військ. Нам хочеться сподіватися, що це буде результат політичного рішення. Хочу акцентувати, що нам не потрібно продовжувати дебати про відновлення ядерного статусу країни як безперспективні. Крим повернеться до нас не відразу. Тому треба вирішити проблему сил стратегічного стримування, причому тактичних, тими засобами вогневими, які не підпадають під міжнародні обмеження.
Найскладніший, на наш погляд, ідейний аспект. Міць ідейної агресії набагато сильніше військової. Росіяни вибудовують свою агресивну інформаційну кампанію на чітких, хоч помилкових і ворожих до України, на досить струнких ідеологічних посиланнях, які створюють логічну концепцію «русского мира». Для успішної боротьби, з одного боку проти «русского мира», з іншого - щоб згуртувати українську націю, нам потрібно збудувати мислеобраз нашої власної країни. Адже за 23 роки ми так і не зрозуміли, що будуємо. Зараз найкращий час цим зайнятися.
Незрозуміло, куди нова влада веде країну - це буде соціальний капіталізм лівого спрямування, тобто новий соціалізм, чи це більш правий напрям побудови соціальної системи з акцентом на економічні свободи особистості?
Ще один важливий напрямок нашої стратегії - українська та російська мови. На початку 1990-х років наша наука представила нам бачення України як моноетнічної нації, відмінної від росіян у культурі, історії та мові. Ця концепція хибна і завела нас в таку ситуацію з елементами агресії та громадянської війни. Треба переглянути концепцію побудови держави не як моноетнічної, а як держави громадян України. Але як же нам відрізнити себе від росіян, обдурених пропагандою? Ми відрізняємося системою цінностей.
Юрій Смелянський: По відношенню до Криму як регіону, який мав особливий статус, українська влада допускала певні помилки, що народжувало у частини населення негатив. Але в Криму, точно так само як і на материковій Україні, йшов процес дозрівання і консолідації громадянського суспільства. Просто на півострові певних складнощів було більше. У Криму постійно присутнє озброєне угрупування країни-агресора.
Олексій Куропятник: Ми пропонуємо відсунути кордон ідейного розмежування між концепцією «русского мира» і нашим розумінням за кордон України, включаючи Воронезьку, Орловську, за межі Ставропольського краю і Кубані. Визнати, що Україна - двомовна країна. Хочемо довести, що наша країна є батьківщиною двох мов. Ми повинні бути готові до об'єднавчих процесів навколо себе - не територіально, але ідейно і духовно.
Україна має колосальні можливості для впливу на прийняття політичних рішень в Кремлі і в Криму, але не використовує їх. Це обурює. Один із важелів впливу - транспортна блокада Криму.
Юрій Смелянський: Сьогодні адміністративна межа між півостровом і материком перетворена в державну, де стоять прикордонники та митники. А це повинна бути лінія фронту, де повинна стояти армія. Лінія фронту повинна бути прозорою, щоб будь-який громадянин України, який проживає в Криму, міг вільно виїхати на материк, купити продовольство. Повинні припинитися оптові поставки ресурсів з материка.
Таким чином, ми налаштуємо кримчан проти себе ще більше. І тоді росіяни будуть «рубати» сухопутний коридор.
Юрій Смелянський: Прорубати можна, а утримати? Ресурсів для цього у агресора мало.
Олексій Куропятник: Наші патріоти в Криму запитують, чому Україна не блокує Крим? Чому дозволяєте армії окупантів жити за рахунок ресурсів України? Це дуже погано діє на мораль наших патріотів у Криму. Українська держава зобов'язана підтримувати тільки лояльних громадян і тільки з території, яку воно контролює.
Може Україна обійтися без Криму?
Олексій Куропятник: Не може. Знижуються - моральний рівень, моральне бажання утримувати свою територію і самоповага нації. Це може призвести до розвалу держави.
Скільки може протриматися Крим в економічній і транспортній блокаді? Що робитиме Росія?
Юрій Смелянський: Країна-агресор йде попереду нас в питаннях ідеологічних, організаційних, правових. У питанні економічного забезпечення вони не готові компенсувати ризики, які складаються у зв'язку з особливостями географічного положення Криму. По відношенню до Росії - це острів. Вирішити проблему швидко Росія не може. Крим може протриматися стільки, скільки дозволить російський бюджет. Організація блокади - це як кран, можемо закрутити вентиль повністю і можемо трохи відпустити. І ось тоді починати торгуватися.
Ви здогадуєтеся про цілі війни на Донбасі?
Олексій Куропятник: Війна з Росією - це конфлікт цивілізацій. Україна знаходиться в хиткому становищі. Результат війни буде залежати від того, наскільки Україна зможе використовувати ті напрямки, які ми пропонуємо. Існує велика ймовірність, що частково або повністю Україна може піти під зовнішнє управління - Росії і Заходу.
