Україна мала б діяти тонше на міжнародній арені у чутливих питаннях.
Олег Бєлоколос
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
спеціально для Gazeta.ua
Безумовно, мовна політика є виключно суверенним правом кожної держави. І цю політику слід здійснювати послідовно і професійно.
Але Україна мала б діяти тонше і розумніше та, вочевидь, грати на випередження у чутливих питаннях. Саме в цьому й полягає справжнє дипломатичне мистецтво.
Так, ще на етапі опрацювання відомого законопроекту про освіту, було б доцільно завчасно надіслати зацікавленим країнам та європейським інституціям відповідний меморандум або пам'ятну записку. У ній детально викласти аргументацію української сторони з точки зору об'єктивної необхідності посилення позицій української мови при відсутності дискримінації інших. При цьому, було б не зайвим попросити їх викласти їхнє бачення у запропоновані Україною терміни.
Таким чином, сьогодні, навіть незалежно від змісту їхніх коментарів, Київ мав би значно кращі дипломатичні позиції як з точки зору предметного наповнення і зниження градусу дискусій, так і демонстрації відкритості і передбачуваності у сфері зовнішньої політики.
Не випадково прусський дипломат Шарль де Мартен ще у ХІХ сторіччі зазначав: "Дипломатія є наука або мистецтво переговорів".
