Росія-Південна Корея: «непорозуміння» над Японським морем

Олег Бєлоколос

експерт Фонду "Майдан закордонних справ"

Коли наприкінці 2018 року ми писали, що головна увага (і вага!) світу поступово починає переноситись на Схід, а саме до Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) нами не прогнозувалось, що це станеться настільки швидко і так буквально. Однак, як ми вже бачимо, світові події сьогодні розгортаються настільки швидко, що за ними часто не встигають будь-які експертні розробки.

Як відомо, 23 липня, після трьох десятків попереджень винищувачі військо-повітряних сил (ВПС) Південної Кореї F-15 відкрили попереджувальний вогонь у відповідь на вторгнення російського військового літака в її повітряний простір. За повідомленнями світових медіа, впродовж дня російський стратегічний бомбардувальник Ту-95МС двічі порушував повітряний простір цієї країни поблизу островів біля її узбережжя в західній частині Японського моря.

Звичайно, в Москві відразу ж почали стверджувати, що російські літаки жодним чином південнокорейський повітряний простір не порушували і звинуватили в усьому Сеул. Водночас, в російській Державній думі не забарилися назвати даний вкрай небезпечний інцидент простим «непорозумінням». 

Як вдалося з’ясувати, гостра реакція південнокорейської сторони була спричинена проникненням російських літаків у так звану «розпізнавальну зону протиповітряної оборони» (Air Defense Identification Zone, ADIZ) Південної Кореї. Як вважають деякі фахівці, ця зона не є південнокорейським повітряним простором у його визначеному міжнародно-правовому значенні, однак при цьому здавна є дуже чутливим питанням для Сеулу, який на Північ від свого кордону має агресивно-комуністичного сусіда. Не випадково, директор південнокорейського Офісу з національної безпеки пообіцяв більш жорсткі кроки у відповідь на можливе повторення подібних інцидентів.  Між тим, у Вашингтоні заявили про свою тверду підтримку зазначених дій Сеулу.

Як також було встановлено, 23 липня російські літаки виконували спільну з китайськими ВПС місію патрулювання над Японським морем. За словами представника міністерства оборони Російської Федерації, наведеними російськими ЗМІ, таке спільне патрулювання здійснюється задля «поглиблення і розвитку російсько-китайських відносин всеохоплюючого партнерства, подальшого підвищення рівня взаємодії збройних сил двох держав, удосконалення їхніх можливостей з ведення спільних дій, а також зміцнення глобальної стратегічної стабільності».   При цьому, чому саме російські літаки увійшли в «розпізнавальну зону протиповітряної оборони» Південної Кореї поки що залишається невідомим.

Також невідомо, чи піде Кремль на подальше загострення відносин з Сеулом, адже за даними деяких джерел, згадані спільні російсько-китайські повітряно-патрульні місії можуть стати регулярними. За останньою інформацією, 25 липня сторони провели дипломатичні консультації і обмінялись даними щодо інциденту. За непідтвердженими даними, Москва начебто висловила «жаль» з приводу повітряного конфлікту, що стався 23 липня.     

Не зовсім з’ясованою наразі є й роль Токіо, який з одного боку не погоджується з суверенітетом Південної Кореї у цій частині Японського моря, а з іншого – виявляє значну стурбованість суттєвим підвищенням російської і китайської військової активності в регіоні. Вочевидь, багато що буде залежати від перспектив укладення мирного договору з Російською Федерацією та обговорення питання територіальної суперечки навколо Південних Курил. Слід зазначити, що сьогодні перспективи такої японсько-російської домовленості виглядають доволі туманно. 

Однак й Сполученим Штатам є над чим задуматися всерйоз, адже зазначені заходи Росії і КНР в регіоні є більш ніж однозначною відповіддю на постійні прольоти американських військових літаків в районі збудованих Китаєм штучних островів у Південно-китайському морі. При цьому є підстави вважати, що згадана російсько-китайська військова активність неодмінно спонукатиме США, Південну Корею та Японію на подальше посилення тристоронньої взаємодії в оборонній сфері.             

Отже, Азіатсько-Тихоокеанський регіон здається стає головним полем протистояння наддержав з доволі небезпечними можливостями щодо ескалації, адже судячи з наявних тенденцій, відступати там ніхто не збирається.

Наразі ж поки безсумнівно одне – незважаючи на постійні заперечення обох сторін, глобальна стратегічна вісь Москва-Пекін починає набирати усе більш чітких обрисів. 

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації