Олег Бєлоколос
експерт фонду "Майдан закордонних справ"
– Міжнародній спільноті час надіслати рішуче спільне послання КНДР про неприйнятність провокаційних дій Пхеньяна, – заявила напередодні закритих консультацій у Раді Безпеки ООН 16 травня представник США при ООН Ніккі Гейлі. Такою була реакція Сполучених Штатів на здійснення КНДР чергового випробування балістичної ракети середньої дальності 14 травня, що за наявною інформацію пролетіла близько 800 кілометрів, після чого впала в акваторію Японського моря.
А вже 15 травня північнокорейські ЗМІ зухвало повідомили про можливість оснащення зазначеної ракети «великою важкою ядерною боєголовкою» та про наміри Пхеньяна й надалі збільшувати радіус дії своїх ракет. Останнє неабияк турбує США й розглядається як серйозна загроза національній безпеці.
У цьому контексті слід визнати, що наразі перед американською адміністрацією дійсно стоїть надскладне завдання: превентивний удар по КНДР, про можливість якого говорять деякі експерти, може спричинити непередбачувані військові наслідки та збитки для союзної Південної Кореї й навряд чи приведе до зміни режиму у Пхеньяні або повного знищення його ракетно-ядерних можливостей. Адже, за наявною інформацією, командні пункти та інша військова інфраструктура КНДР знаходяться у глибоких підземних сховищах.
З іншого боку, можливість потенційної реалізації ідеї двосторонніх контактів із КНДР зіштовхується з питанням наявності достатнього рівня довіри, про що засвідчила невдача нещодавньої неофіційної американсько-північнокорейської зустрічі в Норвегії.
При цьому, за наявними даними, опонентами можливих превентивних дій з боку США виступають КНР та Росія. Новообраний президент Південної Кореї наразі також вважає, що політика жорсткого стримування КНДР має поступитися якійсь формі взаємодії та дипломатії.
За результатами доволі стислої інформації по завершенні згаданих консультацій у Раді Безпеки ООН можна констатувати, що на сьогодні багатостороння дипломатія дещо пробуксовує, тож питання посилення санкцій щодо КНДР усе ще обговорюється.
Між тим деякі експерти вважають, що можливою альтернативою подальшій військовій ескалації в регіоні може бути врегулювання ситуації (у вигляді певних двосторонніх безпекових зобов’язань) між США та КНДР із подальшим залученням до цього процесу Китаю та Південної Кореї.
Звичайно, це могло б стати реальністю лише у разі припинення провокаційних дій з боку Пхеньяна, який, здається, зараз явно розглядає їх як інструмент для здобуття кращої переговірної позиції.
Хоча й тут, вочевидь, ітиметься лише про якийсь тактичний проміжок часу, адже міжнародна спільнота завжди відчуватиме небезпеку від наявності ядерної зброї у непередбачуваного режиму-парії, внутрішня логіка існування якого диктує йому необхідність підтримання ситуації постійної конфронтації із зовнішнім світом.
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ»
