Слабка німецька ланка європейської безпеки

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Поліщук

генерал-майор запасу, експерт фонду «Майдан закордонних справ»


Наразі видається, що всі спроби європейців вибудувати самостійно, без залучення США, ефективну систему безпеки та оборони є марними. Роль «застрільника перебудови» намагається відігравати Німеччина, яка претендує на безальтернативне лідерство у Євросоюзі.

На конференції глав парламентів держав ЄС, що відбулася 24 квітня цього року в Таллінні, голова бундестагу Вольфганг Шойбле закликав колег до посилення військової кооперації серед членів Європейського Союзу.

«На моє особисте переконання, нам потрібна європейська армія. Краще вчора, ніж завтра чи післязавтра», – вважає голова німецького парламенту. Можливим прообразом такої армії може стати, на думку Шойбле, європейський оборонний союз PESCO – «постійна структурована співпраця з питань безпеки та оборони». Його утворили у 2017 році 25 із 28 держав-членів за рішенням глав зовнішньополітичних відомств та міністрів оборони країн ЄС.

Не зацікавлена у приєднанні до цієї ініціативи Данія, яка постійно відмовляється від участі у спільних оборонних проектах у рамках ЄС. Мальта обрала очікувальну стратегію щодо PESCO з огляду на нейтральний статус країни, закріплений у її конституції. Не приєдналася до ініціативи Велика Британія.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що оборонні структури ЄС і НАТО мають доповнювати одна одну, а не дублювати. Підставою для такої жорсткої заяви є той факт, що більшість країн PESCO одночасно залучені до реалізації існуючої з 2013 року Концепції рамкової нації НАТО (далі – FNC), яка має практично такі ж цілі. Керівництво НАТО вважає, що одночасна реалізація подібних за метою програм розпорошує й без того обмежені ресурси країн, що, у свою чергу, суттєво знижує їхню ефективність.

Додатковий парадокс полягає в тому, що промоутером обох ініціатив – як PESCO у ЄС, так і FNC у НАТО – виступає Німеччина. Така «багатовекторність» німецького політичного керівництва у безпекових питаннях має свої пояснення.

По-перше, ФРН під керівництвом Ангели Меркель, усе більше заглиблюючись у вирішення внутрішньополітичних проблем, стабільно поступається Франції у конкуренції за лідерство в Євросоюзі, зокрема в питаннях формування й реалізації спільної політики безпеки та оборони.

По-друге, у рамках НАТО за Німеччиною останнім часом, і небезпідставно, закріпилося реноме «ненадійного» союзника, який не в стані виконати взятих на себе зобов’язань. За інформацією, що її опублікувало німецьке видання Die Welt, у лютому цього року бундесвер, який традиційно вважався однією з найпотужніших європейських армій, не має достатніх військових спроможностей, щоб очолити багатонаціональні Об’єднані оперативні сили високої готовності НАТО (далі ООСВГ) на початку наступного року.

Створені у 2014-му з метою реагування на загрозу російської воєнної агресії проти балтійських членів НАТО, ООСВГ включають 5 тис. солдатів. Відповідно до свого призначення, ООСВГ повинні бути готові до розгортання у визначеному районі впродовж 24 годин від моменту активації.

Тенденція поступового падіння бойових спроможностей бундесверу призвела до того, що у 2016 році з 207 бойових літаків «Єврофайтер» і «Торнадо» боєготовими були лише 67, із 43 бойових гелікоптерів «Тайгер» – тільки сім залишалися готовими до виконання завдань, із 61 транспортних гелікоптерів усього 10 залишалися справними.

Цьогоріч ситуація стала ще більш трагічною. У звіті, який німецьке оборонне відомство представило до бундестагу в лютому 2018 року, зазначається, що у складі 9-ї танкової бригади, розташованої в Мюнстері, із 44 бойових танків «Леопард-2», задекларованих до участі в операціях НАТО, у стані бойової готовності перебувають лише дев’ять, а з 14 бойових машин піхоти «Мардер» – тільки три. Така ситуація склалася через недостатність і високу вартість запасних частин, а також з огляду на значні терміни, необхідні для обслуговування бойової техніки. Серйозні проблеми існують із забезпеченням особового складу сухопутних військ приладами нічного бачення, автоматичними гранатометами, зимовим обмундируванням і бронежилетами.

Не кращий вигляд мають і військово-повітряні сили Німеччини. На озброєнні у Люфтваффе перебувають основні бойові літаки «Торнадо» та «Єврофайтер», а також транспортні вертольоти СН-53, які можуть використовуватися лише чотири місяці на рік. Решту часу вони перебувають у ремонті та обслуговуванні на землі. Згідно з публікацією Der Spiegel у травні цього року зі 128 бойових літаків «Єврофайтер» лише 10 перебувають у готовності до виконання завдань. Але й це не все. Через брак справних ракет усього чотири з 10 «Єврофайтерів» є повністю боєготовими. Таким чином, Німеччина може лише обмежено виконати свої зобов’язання перед НАТО щодо виділення до складу ООСВГ 82 бойових літаків.

Зі 130 бойових вертольотів у справному стані перебувають тільки 29, а з шести підводних човнів – лише один готовий до виходу в море.

Як зазначила у квітні міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн, для вирішення проблем підтримання бойової готовності техніки та озброєння, а також їхньої модернізації необхідно додатково виділити до оборонного бюджету 12 млрд євро до кінця 2021 року.

У свою чергу міністр фінансів Олаф Шольц заявляє про можливість збільшення оборонних видатків ФРН на наступних чотири роки лише на 5,5 млрд євро, з яких приблизно половина піде на утримання збільшеної чисельності особового складу. Доволі різко реагуючи на таку заяву колеги, міністр оборони підкреслила, що у разі недоотримання коштів вона буде змушена анулювати контракти на закупівлю у 2019 році підводних човнів у Норвегії та шести військово-транспортних літаків C-130 Hercules.

У цілому Німеччина сподівається підвищити рівень оборонних видатків до 1,5 % від ВВП лише до 2025-го та висловлює сумнів щодо можливості досягнути відповідно до вимог НАТО 2 % упродовж наступних 10 років. Перемовини щодо оборонного бюджету ФРН тривають і будуть остаточно завершені у липні цього року. Але вже сьогодні обіцянки канцлера Німеччини Ангели Меркель та міністра оборони Урсули фон дер Ляєн з Християнсько-демократичного союзу (ХДС) щодо збільшення витрат на оборону до 2 % ВВП у НАТО ніхто серйозно не сприймає.

Адже у 2017 році ФРН виділила на оборонні потреби 41,7 млрд євро, що становить лише 1,2 % від ВВП, і з цими показниками перебуває на 16-му місці в Альянсі за рівнем видатків, пропустивши вперед Грецію, Естонію, Латвію, Литву, Чорногорію, Болгарію та Хорватію. За рівнем видатків на модернізацію озброєння та військової техніки Німеччина перебуває в НАТО на 20-му з 29 місць.

Усі ці факти переконливо свідчать про політику подвійних стандартів, яку сповідує політичне керівництво ФРН. Історично набутий комплекс меншовартості щодо Росії та впевненість у неможливості військової перемоги над нею підштовхує німців до сумнівних оборудок з Кремлем на кшталт «Північного потоку – 2». А це лише економічно зміцнює агресора та робить поведінку Путіна ще більш зухвалою. Підтримуючи на словах необхідність посилення військових спроможностей НАТО та ЄС, Німеччина насправді не розглядає Росію як військового противника та, на противагу європейцям, намагається загравати з нею, поглиблюючи розкол Європи.

У цьому зв’язку слід нагадати фрау Меркель слова видатного канцлера, творця Німецької імперії Отто фон Бісмарка, який попереджав про те, що «угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані».

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації