Драматичне звільнення заручників і напад ісламістів в Буркіна Фасо
Двоє французьких військових загинули 11 травня при звільненні чотирьох заручників у західноафриканській державі Буркіна Фасо.
За наявною інформацією, солдати французьких спеціальних сил Седрік де П’єррпонт (Cédric de Pierrepont) і Алан Бертончелло (Alain Bertoncello) загинули під час операції проти злочинців, які захопили двох громадян Франції у віддаленому національному парку на кордоні між Буркіна Фасо і Беніном, вбивши при цьому двох місцевих громадян: водія та гіда. Під час операції було також звільнено двох раніше захоплених бандитами іноземних громадян – США та Південної Кореї.
Свої співчуття сім’ям загиблих французьких військових висловили звільнені заручники, президент і міністр закордонних справ Франції, офіційні представники американської і південнокорейської сторін.
Наразі невідомо, яке саме угруповання в Буркіна Фасо відповідальне за захоплення заручників і чи пов’язано воно з тамтешніми ісламістами, які у неділю, 12 травня, здійснили напад на церкву в північній частині країни. За попередніми даними, від рук фанатиків загинуло шестеро місцевих жителів, включно зі священиком, який проводив службу.
Разом із тим, сьогодні в регіоні на південь від Сахари перебувають близько 4500 військових Збройних сил Франції, які у рамках операції «Бархан» протистоять джихадістам. За наявними даними, із 2013 року в регіоні загинуло 24 французьких військових.
Проблема соціальної нерівності домінувала на виборах в Литві
12 травня, в неділю, в Литві відбувся перший тур президентських виборів, в якому взяло участь дев’ять кандидатів. Із незначною перевагою з 31% лідером став 54-річний економіст Гітанас Науседа, політичний новак, який тримається центристських позицій та обіцяє будувати соціальну державу. У другому турі, який відбудеться 26 травня, його опонентом буде Інгріда Шимоніте, консерватор та колишня міністр фінансів, яка отримала 28,7%.
Популярна чинна президентка Даля Грібаускайте після другого поспіль терміну на посаді участі в перегонах не бере. Її кандидатуру висунуто на посаду Президента Європейської Ради, яку наразі обіймає Д. Туск. У Литві президент країни має повноваження очільника в сфері оборони та зовнішньої політики, саме він відвідує саміти ЄС та НАТО, однак при призначенні старших посадових осіб консультується та заручається підтримкою уряду та прем’ра. Обидва кандидати потужно підтримують членство країни в ЄС та НАТО, відтак на зміни в оборонній та зовнішній політиці чекати не варто. Проте головною проблемою країни залишається бідність та корупція. Саме ці теми домінували у виборчій дискусії, хоча президент в цій країні не має повноважень у згаданих сферах.
Литва потерпає від стрімкого зменшення чисельності населення через масовий відтік мігрантів до західних країн ЄС. Попри стабільне економічне зростання, що має показник 2,7%, майже 30% литовців в містах перебувають на межі бідності та виключення із соціального життя, в сільській місцевості ці ризики є вдвічі вищими. Попри середню зарплатню в 970 євро на місяць, нерівність доходів в Литві є найвищою в ЄС, переважно завдяки слабкому прогресивному оподаткуванню. Рівень безробіття в країні сягає 6,5%. Брюссель рекомендує Вільнюсу використати солідне зростання економіки на споживання для розширення бази оподаткування та на програми соціальної допомоги.
Олексій Куроп’ятник та Олег Бєлоколос з фонду «Майдан закордонних справ»
