Вибори в Фінляндії
14 квітня цього року в Фінляндії, яка з 1 липня почне головувати в ЄС після Румунії, відбулися парламентські вибори, на яких з мінімальною перевагою перемогу здобули соціал-демократи із 17,7%. Вперше з 1999 року прем’єр-міністром країни стане соціал-демократ. Їхнім основним конкурентом є націоналістична Партія Фінів, яка здобула 17,5%. Партія Центру прем’єр-міністра Юха Сіпіла, яка входила до правлячої коаліції, та правоцентристська Національна коаліція отримали відповідно 13,8% та 17,0%.
Результати виборів, навіть із таким незначним відривом в 0,2%, сумнівів у опонентів не викликають. Напередодні виборів соціал-демократи були першими за результатами опитування із 19%. Тепер лідер соціал-демократів Антті Рінне, колишній лідер профспілок, має розпочати переговори щодо створення правлячої коаліції. Це буде складним завданням, оскільки усі провідні партії країни відмовляються співпрацювати із Партією Фінів, політика якої з 2017 року стає дедалі праворадикальнішою.
Результати виборів у Фінляндії свідчать про те, що демократичні сили в Європі повільно відновлюють довіру виборців. У Фінляндії населення швидко старіє при стабільному зниженні темпів народжуваності. Відтак перспектива подальшої підтримки щедрих соціальних програм стала ключовою темою поточних виборів. Соціал-демократи виступають проти подальшого скорочення бюджетних витрат, що відбиває настрої більшості населення, та обіцяють поліпшити умови прожовання для літніх громадян з низькими статками на 100 євро щомісяця. При цьому соціал-демократи визнають, що цю обіцянку, яка вартуватиме 700 млн євро на рік, буде складно виконати у разі неспрятливих економічних умов, оскільки темпи зростання ВВП в країні уповільнюються. Фінляндія стала першою країною в світі, в якій проводився експеримент із виплати універсального базового доходу, однак провідні партії швидко відмовилися підтримувати його надалі. Минулого місяця після невдачі із затвердженням в парламенті реформ системи охорони здоров`я та соціального забезпечення прем`єр розпустив Кабмін. Відтак, країна проводила свої вибори із тимчасовим урядом.
Вашингтон звинувачує режим Мадуро
Під час виступу 10 квітня на засіданні Ради Безпеки ООН віце-президент США Майк Пенс зазначив, що для президента Венесуели Ніколаса Мадуро настав час піти з посади, а учора, 15 квітня, Державний департамент вже оприлюднив розлогий перелік претензій до нього з боку Вашингтона.
Йдеться, зокрема, про грубі порушення Мадуро Конституції Венесуели та узурпацію влади; корупцію і відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом; вбивства політичних опонентів і системні порушення прав людини.
Олексій Куроп'ятник та Олег Бєлоколос з Фонду «Майдан закордонних справ»
