Якою буде зовнішня політика Делі після виборів?
Сьогодні, 23 травня, мають бути оприлюднені офіційні результати парламентських виборів в Індії, перемогу на яких, вірогідно, здобуде політична сила прем’єр-міністра Індії Нарендра Моді – Національний демократичний альянс на чолі з партією «Бхаратія Джаната парті».
Разом із тим, початок цього року не віщував Моді нічого подібного – усе змінилося, коли Збройні сили Індії завдали швидкого удару по кашмірським сепаратистам, від рук яких 14 лютого загнуло 44 індійських військових. Тоді у світі навіть заговорили про можливий ядерний конфлікт між Пакистаном та Індією, а головною передвиборчою темою у цій найбільшій в світі демократії стало питання національної безпеки.
Є підстави вважати, що зовнішня політика Делі після виборів буде максимально багатовекторною і прагматичною. Масштабний військовий конфлікт із сусіднім Пакистаном не в інтересах Індії, водночас вона буде жорстко відстоювати свої позиції. Стосунки з Вашингтоном розвиватимуться у позитивному ключі, однак напруга може бути спричинена купівлею Делі російської зенітно-ракетної системи С 400. Відносини з Китаєм поєднуватимуть конкуренцію і співробітництво та багато в чому залежатимуть від того, чи відчуватиме Індія реальну загрозу від гегемоністських намірів Піднебесної в Євразії та океанах навколо неї. Важливе значення для Делі матиме ситуація в Афганістані й навколо нього.
НАТО – не панацея
Парламент Болгарії розглянув і затвердив урядовий звіт про стан оборони і збройних сил у 2018 році. Наведені у звіті проблеми бойової готовності однієї з армій країн НАТО є вражаючими для пересічного читача. Попри 15-річне членство у Альянсі на цей час болгарська армія близька до технологічного колапсу. До 48% танків, 40% бойових машин і 80% літаків перебувають у несправному стані, значна кількість бойових систем не підлягає відновленню.
Неукомплектованість підрозділів збройних сил у середньому становить 13-20%, а у бойових підрозділах цей показник сягає аж 27%. Проведені інформаційні рекрутингові кампанії та підвищення заробітної плати не вирішують проблему дефіциту кадрів. За оцінками фахівців, навіть за умови виконання вимог НАТО та виділення на потреби оборони 2% ВВП (у 2018 році – 1,48% ВВП) болгарський Міноборони все одно не здатний конкурувати на ринку праці.
Не менші проблеми існують і в системі підготовки та матеріально-технічного забезпечення військ. У першу чергу, вони зумовлені нестачею коштів на витратні матеріали (насамперед палива та боєприпасів) та браком запасних частин. Водночас експерти визнають, що найбільша проблема оборони Болгарії полягає у відсутності своєчасних і обґрунтованих політичних рішень. Питання переозброєння на сучасні західні зразки бойових літаків, багатоцільових корветів та бойові машини сухопутних військ «загрузли» у безкінечних дебатах з пошуку прийнятного співвідношення якості/обсягу/ціни/термінів постачання. А час невпинно спливає…
Ця ситуація до болю нагадує сучасні реалії Збройних Сил України. І виявляється – членство в НАТО не панацея, а лише інструмент, який необхідно правильно використовувати для нарощування національних оборонних спроможностей.
Олег Бєлоколос та Олександр Поліщук із фонду «Майдан закордонних справ»
