Світ щодня. 22 травня

Скільки часу потрібно Ірану для створення ядерної бомби?

На тлі суттєвого загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном велику увагу привертають останні оцінки фахівців щодо можливостей Ірану зі створення ядерної бомби.

Велика кількість експертів вважають, що, з огляду на значний досвід і наявний науково-технічний потенціал, у разі виходу Ірану з ядерної угоди 2015 року, відомої як Спільний всеосяжний план дій, йому знадобиться не більше одного року для створення ядерної зброї.

Разом із тим, Іран ще 8 травня поінформував Велику Британію, Китай, Німеччину, Росію та Францію про свою відмову від низки зобов’язань за ядерною угодою 2015 року, а  вже 15 травня призупинив виконання своїх зобов’язань за згаданою угодою. Про це начебто повідомило джерело в іранському відомстві з атомної енергії. Більше того, 20 травня стало відомо, що Іран в чотири рази збільшив виробництво низькозбагаченого урану. Як наголошують медіа із посиланням на Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), «збільшення виробництва в чотири рази може означати, що Іран, імовірно, вийде за рамки обмежень запасів урану, встановлених ядерною угодою».

Враховуючи наявність в Ірані вельми розвиненої ракетної програми, усе вище згадане, звичайно, не може не викликати серйозної стурбованості міжнародної спільноти.

Армія в Алжирі підтримує проведення виборів президента, а громадяни вимагають повного перезавантаження політичної системи

Начальник генерального штабу алжирської армії генерал-лейтенант Ахмед Салах (Ahmed Gaid Salah) підтримав проведення виборів президента в країні. На думку військового, проведення президентських виборів – найкращий шлях виходу з внутрішньополітичної кризи, у якій Алжир опинився після того, як довголітній президент Алжиру Абдельазіз Бутефліка подав у відставку 2 квітня цього року. Попередня дата проведення виборів – 4 липня.

Тимчасом у країні тривають протести, під час яких алжирці вимагають повного перезавантаження існуючої в країні політичної системи. 

Ще одного президента судять за корупцію

Латинська Америка йде в авангарді боротьби з корупцією у найвищих ешелонах влади. У лютому цього року колишнього президента Бразилії засудили на додаткові 12 років. У травні розпочинається судовий процес проти Крістіни Фернандес де Кіршнер. Колишню президента Аргентини, яка відпрацювала дві каденції (2007–2015 рр.), звинувачують у наданні переваг своєму другові, який отримав від уряду низку контрактів на будівництво доріг.

Пікантності додає той факт, що пані Кіршнер висунула свою кандидатуру на посаду віце-президента країни на цьогорічних виборах 27 жовтня. За президентську посаду змагатиметься колишній шеф адміністрації президента її покійного чоловіка, який керував найвищим офісом країни у 2003–2007 роках. Їхній тандем може бути успішним на тлі економічних проблем чинного президента Маурісіо Макрі. Торік країна пережила валютну кризу та стагнацію, інфляція сягнула 47,6%, ВВП знизився на 2,5%. Хоча за останні 7 років і відбулося певне покращення з точки зору індексу сприйняття корупції, Аргентина все ж таки залишається доволі корумпованою країною (85 місце з 180 у 2018 році згідно з рейтингом Transparency International). До того ж стратеги чинного президента розраховували, що пані Кіршнер висуне себе на посаду президента і стане легкою ціллю для критики. Принаймні цим Аргентина схожа на Україну, де колишній президент Петро Порошенко очікував вибороти перемогу у Юлії Тимошенко. Чи побачать українці судові справи проти колишнього президента (посада чинного президента не лише має імунітет від переслідування, а й, завдяки попередній коаліції, навіть не є підслідчою антикорупційним органам) залишається відкритим питанням.

Олег Бєлоколос та Олександр Хара з Фонду «Майдан закордонних справ»

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації