Скільки часу потрібно Ірану для створення ядерної бомби?
На тлі суттєвого загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном велику увагу привертають останні оцінки фахівців щодо можливостей Ірану зі створення ядерної бомби.
Велика кількість експертів вважають, що, з огляду на значний досвід і наявний науково-технічний потенціал, у разі виходу Ірану з ядерної угоди 2015 року, відомої як Спільний всеосяжний план дій, йому знадобиться не більше одного року для створення ядерної зброї.
Разом із тим, Іран ще 8 травня поінформував Велику Британію, Китай, Німеччину, Росію та Францію про свою відмову від низки зобов’язань за ядерною угодою 2015 року, а вже 15 травня призупинив виконання своїх зобов’язань за згаданою угодою. Про це начебто повідомило джерело в іранському відомстві з атомної енергії. Більше того, 20 травня стало відомо, що Іран в чотири рази збільшив виробництво низькозбагаченого урану. Як наголошують медіа із посиланням на Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), «збільшення виробництва в чотири рази може означати, що Іран, імовірно, вийде за рамки обмежень запасів урану, встановлених ядерною угодою».
Враховуючи наявність в Ірані вельми розвиненої ракетної програми, усе вище згадане, звичайно, не може не викликати серйозної стурбованості міжнародної спільноти.
Армія в Алжирі підтримує проведення виборів президента, а громадяни вимагають повного перезавантаження політичної системи
Начальник генерального штабу алжирської армії генерал-лейтенант Ахмед Салах (Ahmed Gaid Salah) підтримав проведення виборів президента в країні. На думку військового, проведення президентських виборів – найкращий шлях виходу з внутрішньополітичної кризи, у якій Алжир опинився після того, як довголітній президент Алжиру Абдельазіз Бутефліка подав у відставку 2 квітня цього року. Попередня дата проведення виборів – 4 липня.
Тимчасом у країні тривають протести, під час яких алжирці вимагають повного перезавантаження існуючої в країні політичної системи.
Ще одного президента судять за корупцію
Латинська Америка йде в авангарді боротьби з корупцією у найвищих ешелонах влади. У лютому цього року колишнього президента Бразилії засудили на додаткові 12 років. У травні розпочинається судовий процес проти Крістіни Фернандес де Кіршнер. Колишню президента Аргентини, яка відпрацювала дві каденції (2007–2015 рр.), звинувачують у наданні переваг своєму другові, який отримав від уряду низку контрактів на будівництво доріг.
Пікантності додає той факт, що пані Кіршнер висунула свою кандидатуру на посаду віце-президента країни на цьогорічних виборах 27 жовтня. За президентську посаду змагатиметься колишній шеф адміністрації президента її покійного чоловіка, який керував найвищим офісом країни у 2003–2007 роках. Їхній тандем може бути успішним на тлі економічних проблем чинного президента Маурісіо Макрі. Торік країна пережила валютну кризу та стагнацію, інфляція сягнула 47,6%, ВВП знизився на 2,5%. Хоча за останні 7 років і відбулося певне покращення з точки зору індексу сприйняття корупції, Аргентина все ж таки залишається доволі корумпованою країною (85 місце з 180 у 2018 році згідно з рейтингом Transparency International). До того ж стратеги чинного президента розраховували, що пані Кіршнер висуне себе на посаду президента і стане легкою ціллю для критики. Принаймні цим Аргентина схожа на Україну, де колишній президент Петро Порошенко очікував вибороти перемогу у Юлії Тимошенко. Чи побачать українці судові справи проти колишнього президента (посада чинного президента не лише має імунітет від переслідування, а й, завдяки попередній коаліції, навіть не є підслідчою антикорупційним органам) залишається відкритим питанням.
Олег Бєлоколос та Олександр Хара з Фонду «Майдан закордонних справ»
