Європейська боротьба з відмиванням грошей
1 квітня цього року країни-члени ЄС погодилися надати додаткові повноваження Європейському банківському органу (European Banking Authority (EBA) для посилення протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Це укріплення повноважень Єврокомісії стало черговим кроком ЄС до посилення контролю за роботою банків ЄС через Європейську агенцію нагляду за банками (ESA) з метою недопущення чергової фінансової кризи.
Нові правила фінмоніторингу впроваджують на тлі чергових потужних скандалів, які ставлять під сумнів ефективність боротьби з фінансовими порушеннями в окремих регіонах Європи. Так, в лютому цього року Swedbank звільнив з посади головного директора через скандал на суму в 135 млрд євро. Аналогічний скандал стався в датському Danske Bank, чия філія в Естонії ввела у легальну фінансову систему 200 млрд «брудних грошей». 4 лютого цього року директор відділу фінансових розслідувань Deutsche Bank не зміг відповісти на запитання депутатів про випадки відмивання грошей під час слухань в Європарламенті.
Євросоюз наполегливо намагається «закрутити гайки» в сфері фінмоніторингу, посиливши роль Центру, оскільки довіряти національним органам в цьому питанні недоцільно. Згадане рішення було рекомендоване ще Радою міністрів фінансів країн-членів (Ecofin) та Єврокомісії від 2 жовтня 2018 року. Згідно з новими правилами, які мають бути затверджені Європарламентом пізніше в квітні цього року, персонал агенції EBA збільшиться на 10 осіб і займатиметься виключно боротьбою із відмиванням грошей. Аналітичний центр Bruegel вважає такий крок символічним і рекомендує збільшити персонал цього підрозділу мінімум до кількох сотень. Посилене спостереження за діяльністю банків передбачає запровадження нових спільних стандартів та спільну роботу відповідних органів країн-членів ЄС в неформальних групах. Нові правила почнуть діяти з січня 2020 року, новий орган зможе надавати вказівки країнам-членам оперативно розслідувати виявлену підозрілу діяльність та рекомендуватиме відповідні покарання. Наразі орган ЄС може лише проводити розслідування постфактум.
Фактично йдеться про тенденцію до суттєвого посилення контролю Центру (Брюсселя) за національними органами фінконтролю країн-членів. Але спротив потужних країн-членів ЄС руху в цьому напрямку залишається ще занадто потужним. Поки що тільки Британській Сіті вирішив уникнути такого контролю шляхом Брекзиту, інші країни-члени обмежуються пасивним саботажем. Але позитивна тенденція вже намітилася, і Україні слід до неї пристати.
Президент Алжира вже пішов
Президент Алжира Абдельазіз Бутефліка вирішив більше не чекати до 28 квітня, коли мав офіційно завершитись його черговий президентський термін, а піти негайно. В усякому разі, саме так висвітлюють цю подію провідні регіональні медіа 3 квітня.
Такий розвиток подій став можливим внаслідок тримісячних масових протестів мешканців країни, незадоволених оприлюдненим ще у лютому рішенням 81-річного Бутефліки йти на черговий президентський термін. Сьогодні ж головне питання, що неабияк хвилює багатьох в цій північно-африканській країні, звучить так: чи вдасться алжирцям кардинально змінити існуючу систему, де володарюють окремі військові, деякі сімейні клани та впливові представники великого бізнесу.
Олексій Куроп’ятник, Олег Белоколос з фонду «Майдан закордонних справ»
