Світ за тиждень. 25-29 березня 2019 року

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень»

Битва носорогів, або case-study для України, з приводу того, як треба захищати національні інтереси

27 березня цього року під час складних переговорів щодо укладання нової (третьої з 1979 року) двосторонньої угоди про «конструктивне співробітництво» на наступні 20 років Китай зробив США безпрецедентні пропозиції-поступки, які стосуються життєво важливої сфери – примусової передачі американських технологій китайським компаніям. Раніше Китай відмовлявся обговорювати в конструктивному ключі як обсяг проблеми, так і її специфічні прояви. Ця поступка наблизила сторони до підписання угоди, яка має велике значення не тільки для обох сторін, але й для всього світу.

Нова угода передбачає скасування більшості митних тарифів США в обмін на кращий захист прав інтелектуальної власності до збільшення обсягів імпорту товарів США.

Задовго до завершення дії другої угоди, яке припало на січень 2019 року, сторони почали працювати над подоланням низки принципових суперечностей. Між двома найбільшими економіками світу виникли дуже потужні дисбаланси на користь Китаю: в 2018 року американський експорт в КНР зріс на 155,1 млн дол., а китайський експорт – на 478,4 млрд дол., відтак США потерпають від дефіциту в  323,3 млрд дол. Таку ситуацію Адміністрація Д. Трампа вважає неприйнятною і намагається виправити її усіма доступними засобами.

Особливістю тактики сторін на переговорах стало майже повне втаємничення змістовної частини та застосування безпрецедентно жорстких методів тиску один на одного, що трактується журналістами як «торгівельна війна», яка стала безпрецедентною за розмахом та жорсткістю і навіть почала наражати на ризик мир та нормальний розвиток, коштує сторонам мільярдів доларів. Насправді йшлося про жорстке позиціонування партнерів напередодні виключно важливих двосторонніх переговорів про угоду.

Зважаючи на непоступливу позицію офіційного Пекіна, з червня 2018 року США ввели митні збори (25%) на китайський імпорт на суму в 259 млрд дол., включно з 50 млрд дол. на технології та промислові товари та 200 млрд дол. на інші товари, зокрема меблі та будівельні матеріали (10%). У такий спосіб США намагалися примусити КНР змінити манеру ведення бізнесу з рештою світу та відкрити ширше свою економіку для американських компаній. До переліку претензій Трампа увійшли звинувачення китайських компаній у систематичній крадіжці американських технологій. При цьому Адміністрація Д. Трампа користується повною підтримкою Конгресу та американського бізнесу, що спонукає її займати більш сміливу та рішучу позицію на переговорах. Для США основним досягненням нової угоди має стати ширший та більш справедливий доступ американських товарів та послуг на ринок КНР, що створить в Америці більше робочих місць. Це має поступово збалансувати двосторонню торгівлю. Трамп навіть заявив, що взагалі готовий відмовитися від третьої угоди у разі, якщо її фінальний текст не відповідатиме інтересам США.

У відповідь Китай запровадив зустрічні тарифи на 110 млрд дол. на товари США, включно з бобовими культурами, експорт яких є чутливим для США. Однак вже 5 листопада Президент КНР Сі Ціньпін відреагував на зростаючий протекціонізм та односторонні підходи США і пообіцяв ширше відкрити світу національну економіку, посилити купівельну спроможність населення. Нарешті, 1 грудня 2018 року президенти сторін зустрілися в Аргентині та погодилися на тримісячне перемир’я: запровадження додаткових американських тарифів було відкладено. Тепер Китай висунув зустрічні пропозиції в питаннях, які йдуть значно далі, ніж раніше в частині передачі технологій.

Напруження у відносинах почало спадати, на початку січня переговорні команди провели перший інтенсивний діалог в Пекіні, під час якого розбіжності сторін у сфері торгівлі були звужені. Д. Трамп відклав заплановане на 1 березня підняття тарифів на китайський імпорт на 25% (з нинішніх 10%). В обмін на це він вимагає від КНР негайного скасування усіх тарифів на сільськогосподарську продукцію США. 17 січня відбувся візит до Вашингтона головного переговорника від КНР, віце-прем’єра Лю Хе для проведення другого туру діалогу високого рівня та визначення напряму подальшого розвитку двосторонніх відносин. 31 січня Лю Хе зустрівся із Д. Трампом. Сторони не повідомили про досягнуті результати крім згоди КНР купити у США 5 млн тонн бобових, але загальна риторика заяв стала позитивною.

Тепер акцент переговорів зсунувся від імпорту американських товарів на структурні питання, які на вимогу США мають стати частиною угоди. Сторони опрацьовують шість сфер угоди: примусову передачу технологій, цифрові (кібер) крадіжки, захист прав інтелектуальної власності, послуги, валюта, сільське господарство та нетарифні торгівельні бар’єри.

Проблемними  вважаються такі питання:

  1. Взаємовигідність: Китай та США планують запровадити нульові тарифи на імпорт та експорт. Тарифна ставка переглядатиметься щороку. В 2018 році нульова ставка застосовувалася до товарів обох сторін на суму в 155,1 млрд дол.
  2. Безмитний імпорт та інше: частина експортних товарів КНР на суму 150 млрд дол. виробляється американськими компаніями в Китаї, для яких уряд США може робити винятки або надавати преференції.
  3. Звичайні тарифи та інше: США може застосовувати до товарів китайського експорту звичайні тарифи, низькі (преференційні) та нульові.

Спочатку КНР категорично відмовлялася застосовувати до американського імпорту нульові ставки, особливо на сільськогосподарські товари. В останній рік торгівельні суперечки точилися навколо обсягів продажу бобових. Тепер Китай пропонує знизити тарифи на сільськогосподарську продукцію США, хімікати, авто та іншу продукцію і планує закуповувати у енергетичної компанії Cheniere Energy Inc., Х`юстон,  природний газ на суму в 18 млрд дол. Крім того, Китай обіцяє прискорити зняття обмежень на роботу автобудівних компаній США на своєму ринку, знизити митні тарифи на імпортовані авто нижче поточних 15%, пропонує суттєво збільшити обсяги закупівлі американських товарів на суму в 1,2 трлн дол. протягом наступних шести місяців. Для порівняння, в 2017 році КНР закупив американських товарів на суму в 130 млрд дол.

Зараз китайські переговорники наполягають на скасуванні митних тарифів США на китайський імпорт на суму в 200 млрд дол. як умову підписання угоди. Це саме той обсяг митних зборів другої черги, який наклав Д. Трамп після того, як КНР підвищила свої митні збори після першого підвищення з боку США на суму в 50 млрд дол., що врешті спровокувало 8-місячну торгівельну війну. Проте США хочуть пересвідчитися у тому, що КНР повністю дотримуються усіх домовленостей, відтак, прагнуть зберегти здатність швидко запровадити штрафні тарифи для впливу на торгівельну політику КНР, оскільки тільки на нього є належна реакція. Минулого тижня Д. Трамп заявив про можливість відміни тарифів на китайський імпорт на «значний час» для забезпечення виконання Китаєм взятих на себе зобов’язань. Однак, окремі тарифи залишаться в силі як подальший стимул для Китаю, який може бути скасований пізніше. Тема тарифів залишається важливою частиною переговорів. При цьому США просять Китай не звертатися до СОТ для оскарження їхньої  тарифної відповіді в рамках підготовки угоди до підписання. Вже досягнуто згоди щодо примусової передачі технологій. Але структура угоди передбачає можливість для кожної сторони запроваджувати тарифи у випадку, якщо під час її виконання намічається якийсь дисбаланс інтересів.

27 березня в Пекін на новий раунд переговорів прибули торгівельний представник Роберт Лайтхайзер та міністр торгівлі США Стівен Мнучин, які відзначили певний прогрес з початку переговорів, однак визнали, що точки консенсусу ще не досягнуто. Відтак дату фінальної зустрічі двох президентів для підписання нової угоди не визначено.

Олексій Куроп’ятник, фонд «Майдан закордонних справ»

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації