Новий виток торговельної війни Трампа. Цього разу з Індією та Туреччиною
Президент Трамп спрямував до Конгресу повідомлення про наміри скасувати для Індії та Туреччини доступ до Генеральної системи преференцій (далі – ГСП). Зазначена система дає можливість експортувати до Сполучених Штатів без тарифів близько 2 тис. товарних позицій. Свого часу Україна внесла зміни до національного законодавства, зокрема щодо захисту інтелектуальної власності, аби отримати доступ до ГСП та здобути згоду Вашингтона на вступ до СОТ.
Торік із загальним експортом до США у 48 млрд. дол. Індія була лідером серед країн, що користуються ГСП (за програмою було експортовано товарів на 5,7 млрд. дол.). Туреччина посідала п’яте місце у системі з експортом до США у 1,7 млрд. дол. Утім, нетарифні бар’єри для американської молочної продукції та медичних виробів, а також позитивне торгівельне сальдо (21 млрд. дол.) спричинили нервову реакцію Адміністрації Трампа, який намагається зробити двосторонню торгівлю «справедливою», тобто бездефіцитною для США. Формально Туреччина потрапила у поле зору протекціоніста Трампа з огляду на те, що «переросла» статус країни, що розвивається.
Про що говоритиме в Києві заступник Державного секретаря США?
5-7 березня Київ має відвідати заступник Державного секретаря США з політичних питань Девід Хейл (David Hale). Візит здійснюється в рамках поїздки американського представника до Великої Британії, України, Сербії та Косово.
Очікується, що в Києві Девід Дейл говоритиме про додаткове сприяння з боку США у протидії російській агресії та майбутні президентські вибори в нашій державі. Також обговорюватимуться питання боротьби з корупцією та забезпечення прав людини. Судячи з останнього, у Вашингтоні, вочевидь, стурбовані ситуацією у цих сферах в Україні.
Ісламісти здаються у полон в Сирії
Сотні ісламістів здаються в полон в провінції Дейр аль-Зор на Сході Сирії. Саме там досі тривають бої проти Ісламської держави союзників США – Сирійських демократичних сил (Syrian Democratic Forces, SDF).
Тепер вже очевидно, що голосно заявлені у 2015 році наміри Москви знищити Ісламську державу виявилися згалом блефом, адже її справжньою метою було лише одне – збереження кривавого режиму Асада в Сирії.
Праві прийшли до влади в Естонії
Напередодні виборів до Європарламенту, які відбудуться в кінці травня та визначать подальший курс розвитку Євросоюзу, ліві партії продовжують втрачати підтримку виборців. При цьому правлячі коаліції стають ще більш нестабільними та слабкими. 3 березня цього року в Естонії відбулися чергові парламентські вибори, на яких жодна партія не отримала переконливої підтримки з боку виборців. До останніх виборів правляча коаліція складалася із 4 дрібних партій. Опозиційна прозахідна правоцентристська Партія Реформ, яка йшла на вибори із гаслами підтримки бізнесу, набрала найбільше голосів – 28,8% (34 місця із 101 в парламенті). Правляча проросійська ліва партія Центру прем'єра Юрія Ратаса отримала 23,1%, (друге місце). Напередодні дня голосування партія Реформ трохи поступалася правлячій партії за рівнем підтримки виборців. Тепер її лідерка Кая Каллас, дочка Сііма Калласа, колишнього прем’єра країни та депутата Європарламенту, має складне завдання утворити правлячу коаліцію.
До коаліції могла б увійти ультраправа, євроскептична, донедавна маргінальна партія EKRE, яка отримала 17,8%, подвоївши свій результат на минулих виборах. Однак її єднання із партії Реформ не дозволить створити дієву коаліцію більшості, оскільки решта партій, категорично відмовляються працювати з націоналістами. Інший варіант для Кая Калалса – відновлення коаліції з лівоцентричною партією Центру, або з партією Батьківщина та соціал-демократами, останні були партнерами Партії Реформ по коаліції 2015-2017 рр.
Олександр Хара, Олег Бєлоколос та Олексій Куроп'ятник з фонду «Майдан закордонних справ»
