Росія продовжує пропагандистські маневри навколо РСМД
Росія продовжує пропагандистські маневри навколо Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності в Європі (РСМД). Так, згідно з нещодавніми витоками інформації, Москва начебто вітатиме укладання нового глобального договору щодо ракет середньої та меншої дальності, який охоплював би ракетне озброєння не лише країн, що викликають стурбованість у США – Китай, Іран, КНДР, але й Британії, Франції, Ізраїлю, Індії, Пакистану. Зрозуміло, що це є нічим іншим, як виключно пропагандистським гаслом Кремля, адже атмосфера довіри у міжнародних відносинах, за якої можливо укладення важливих багатосторонніх угод, була зруйнована саме російською окупацією Криму у 2014 році...
Як відомо, 2 лютого цього року США офіційно оголосили про свій вихід з РСМД.
Загострення у Кашмірі
На тлі напруги у відносинах між Індією і Пакистаном, спричиненої нещодавнім терористичним нападом у штаті Кашмір, спостерігається подальше загострення ситуації у цьому неспокійному регіоні. Так, 18 лютого внаслідок сутичок між індійською армією та місцевими сепаратистами в Кашмірі загинуло щонайменше 9 осіб.
Напружені переговори між «друзями» Путіним та Ердоганом
На тлі заяв Дональда Трампа про виведення військ із Сирії Москва посилила тиск на Анкару. У Кремлі хочуть, аби турки не заважали проведенню наступальної операції у провінції Ідліб, а також повернулися до угоди між Сирією та Туреччиною від 1998 року. Угода зокрема передбачає відповідальність сирійського уряду за угамування курдів, які компактно мешкають вздовж турецького кордону. У разі нездатності Дамаску виконати ці положення Анкара матиме право переходити кордон задля проведення каральних операції. Президент Ердоган не бажає полишати відвойовані позиції біля Євфрату та його ідею утримання буферної зони на кордоні. Тож слід очікувати складні перемовини між «друзями», один із яких здійснюватиме шалений тиск, аби допомогти Асаду відновити контроль над усією територією країни, яку він втягнув у полум’я громадянської війни майже вісім років тому.
Надзвичайний стан та Трампів мур
15 лютого Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан на південному кордоні, аби віднайти гроші для фінансування стіни на кордоні з Мексикою. Це відбулося після тривалого протистояння з контрольованою демократами Палатою представників, яке знайшло свою розв’язку у компромісі – виділенні 1,3 млрд. дол. на частину стіни та уникненні повторного припинення фінансування уряду. Тож, отримавши частину грошей звичайним способом, Трамп вирішив здобути на жаданий мур 3,6 млрд. з бюджету Пентагону.
Такий крок є неприйнятним не лише для демократів, а й є непопулярним серед численних республіканців, які вбачають у ньому зазіхання на повноваження законодавчої гілки влади. На додаток до цього, уряди декількох штатів почали координувати свої дії, аби заблокувати цю ідею Трампа судовими рішеннями.
Європейці мають подбати про ув’язнених терористів
У контексті виходу американців із Сирії Дональд Трамп закликав європейців подбати про 800 ув’язнених терористів так званої Ісламської держави (ІД), що наразі утримуються на території підконтрольній сирійським силами самооборони курдів. Після розгрому ІД велика частина терористів перемістилася на територію Іраку та до інших країн регіону. Не виключено, що дехто з них може опинитися на території західних країн, аби готувати акти терору та рекрутувати нових членів.
Британське суспільство жваво обговорює ситуацію щодо 19-річної громадянки Шаміми Бегум, яка чотири роки тому покинула країну, аби приєднатись до Халіфату. Після розгрому терористів вона опинилась у сирійському таборі біженців, де у розмові з британським журналістом виявила бажання повернутись на батьківщину. Міністр внутрішніх справ Сполученого Королівства висловив готовність не впускати її до країни, адже вона ані трохи не шкодує, що приєдналась до терористичної організації. В цілому понад 1000 британських громадян приєднались до ІД, близько 100 з них були позбавлені громадянства. Цього року Парламент прийняв закон про боротьбу з тероризмом та безпеку кордонів, який спрощує процедуру та розширює підстави для позбавлення британського громадянства осіб, що пов’язані з терористичними організаціями.
Олександр Хара та Олег Бєлоколос з фонду «Майдан закордонних справ»
