Турецькі санкції загрожують підривом кримському судноплавству

Нещодавня заборона з боку Туреччини на вхід у її порти суднам, що прямують з Криму, може підірвати деякі галузі торгівлі.

Раніше цього місяця Міністерство транспорту і морських справ Туреччини заявило, що судна, які прибувають в Туреччину з Криму, не допускатимуться у порти країни. Заборона поширюється на судна усіх прапорів, додавалося у заяві.

Андрій Клименко, голова наглядової ради фонду "Майдан закордонних справ", української організації, що проводить моніторинг судноплавчої діяльності у Криму, зауважив, що ці нові санкції вплинуть на судноплавство.

“Судна, якими володіють компанії з інших країн, окрім Росії, у першу чергу здійснюють експорт товарів з Криму,” розповів Клименко.

“Крим експортує зерно, кальциновану соду і металобрухт. Зерно переважно транспортується у Сирію і Ліван, певна його кількість йде також у Туреччину та Албанію. Кальцинована сода експортується у Єгипет, в той час як брухт також постачається у Туреччину,” додав він.

“Маленький імпорт [в Крим] також є. З турецького порту Самсун [імпортується] ільменітова руда – сировина для виробництва оксиду титану.”

У вересні Крим експортував 100,000 тон зерна, якщо спиратися на дані Федеральної митної служби Росії. Цього сезону Туреччина стала другим найбільшим покупцем російського зерна, після Єгипту, який імпортував 2.1 мільйон тон.

Таким чином, влада Росії утрималась від коментарів щодо того, як нові санкції можуть вплинути на судноплавство у Чорному морі між Кримом і Туреччиною. Російські високопосадовці вірять у те, що Туреччина не вживатиме жодних заходів, які могли б суттєво підірвати торгівлю зерном.

“Туреччина залежить від постачання Росією зерна, тож навряд чи вона "кусатиме руку, що її годує". Вони можуть обійтися без нашого зерна, але, врешті-решт, закуповувати його деінде буде дорожче,” розповів Аркадій Злочевський, голова Федеральної митної служби Росії.

У вересні 2017 року за підрахунками "Майдану закордонних справ" всього Крим відвідали 82 судна, порушивши міжнародні санкції. З них, більшість суден були з Росії, однак деякі належали компаніям з Лівану, Туреччини, Румунії та Єгипту.

За словами Клименка, лише 40 країн приєдналися до міжнародних санкцій проти Криму, включаючи його порти, але важливішим є те, що будь-яке судно, яке прибуває на анексований півострів, порушує закони України і може притягуватися до кримінальної та адміністративної відповідальності.

“Рішення влади Туреччини було спричинене зусиллями України. Його ухвалили після візиту Генерального прокурора України у Туреччину у вересні 2017 року,” додав Клименко.

“Загалом, можна сказати, що санкції [проти Криму] діють і набирають обертів. Якщо у 2014 році судна іноземних, іншими словами - не-російських власників складали 60% порушників у Криму, зараз їх менш ніж 20%.”

 

Оригінальний матеріал на fairplay.ihs.com.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації