Візит президента України до Франції: чи спрацюють плани Макрона?

Олексій Куроп'ятник

експерт фонду "Майдан закордонних справ"


26 червня 2017 року президент Петро Порошенко прибув у Париж із робочим візитом. Імовірно, його головною метою було визначити ступінь підтримки України з боку нового керівництва Франції.

Аналіз наявної інформації дає підстави вважати, що в ході зустрічі з Еммануелем Макроном в Єлисейському палаці українська сторона отримала такі сигнали:

- Франція не визнає анексію Криму й залишається відданою суверенітету України в межах її кордонів.

- Франція й надалі рухатиметься в нормандському форматі для виконання Мінських домовленостей, оскільки «жодних інших немає». При цьому Еммануель Макрон має намір застосувати власну методу: відійти від безрезультатних обговорень та об`єднатися навколо чітких цілей і конкретних результатів, навіть якщо вони виглядатимуть як незначні.

- Роль місії спостерігачів ОБСЄ має суттєво посилитися: відтепер зустрічі в рамках нормандського формату відбуватимуться за присутності представників ОБСЄ та починатимуться з їхньої доповіді про реальну ситуацію на лінії розмежування. Це свідчить щонайменше про недовіру Макрона до звітів та оцінок з боку сторін конфлікту.

- Для просування вперед має бути виконана низка передумов: війська сторін повинні бути відведені від безпосередньої лінії розмежування, на якій мусить бути встановлений режим безпеки за допомогою місії ОБСЄ. Крім того, Макрон хоче бачити просування у питанні розблокування окупованих територій, вирішення проблеми захоплених українських підприємств та здійснення обміну заручниками.

- Франція прагне через ретельне виконання пунктів Мінських угод знайти конкретне рішення кризи, ініціатором якої Макрон чітко визначив Росію. При цьому й Україна має чітко дотримуватися своїх зобов’язань.

Проте існують сумніви, чи є в Еммануеля Макрона справжня рішучість та інструменти для реалізації заявленого. Так, французький президент наголошує, що його метою є зміна методики на більш новаторську, хоча насправді дії Макрона – це продовження підходу Меркель та Олланда – рухатися від однієї невдачі до чергового розчарування, навіть якщо Мінські домовленості й зменшили інтенсивність збройного протистояння. Чергове перемир’я уклали 24 червня до кінця літа для збирання врожаю, проте вже наступного дня воно було порушене, при цьому двоє українських військових загинуло. Президент Франції заявив, що наступна зустріч у нормандському форматі відбудеться в кінці червня – на початку липня, до саміту «Великої двадцятки» (7-8 липня), але, наприклад, МЗС Німеччини цього не підтверджує. Цікаво, що Петро Порошенко відразу ж палко підтримав ідею Макрона щодо цілодобової присутності місії ОБСЄ на лінії розмежування й навіть вважає, що така міжнародна місія має бути озброєна, проте цей підхід повністю суперечить позиції Кремля. Підхід Парижа до одночасного виконання усіх пунктів домовленостей, які два роки перебувають у «глухому куті», може максимально звузити поле маневру для Банкової, тактика якої полягає в дотриманні пріоритетності: спочатку припинення бойових дій, потім політичні кроки, а не одночасне виконання усіх пунктів.

Зі свого боку, спираючись на ентузіазм Макрона, Порошенко прагне отримати план встановлення миру та деокупації України політичними методами. Проте у підходу Макрона є серйозні вади. По-перше, пошук варіанту вирішення, який задовольнив би всіх, просто не існує. Очевидно, що виконання мінських домовленостей відкриває для Франції можливість зняття економічних та візових санкцій із Росії. Рішучість підходу Макрона до цієї проблематики вказує на те, що час та наявні ресурси для імплементації задуманого є обмеженими. Макрон прагне бачити конкретні результати й виділяє на це лише кілька місяців. Президент Франції робить ставку на нав’язування власної волі та свою здатність передавати іншим власний ентузіазм в умовах, коли потужних і впливових партнерів він не має: США поки тримаються осторонь, а Німеччина готується до виборів.

У ході зустрічі очільників держав були детально обговорені питання двостороннього співробітництва та партнерства у сферах, які реально можуть сприяти реформам в Україні та наблизити нашу країну до стандартів ЄС щодо управління державою: розвиток адміністративної сфери (управління), підприємництва, енергетики, зміна у ставленні до законів (цікаве саме формулювання теми: питання, пов’язані з мораллю в політиці), розвиток громадського транспорту, сприяння у реформуванні банківської справи, у боротьбі з корупцією.

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації