Новий український «Закон про освіту» обурив ледь не пів-Європи. Але наскільки є щирим те обурення? Що з цим тепер робити Україні?
Ситуація довкола нового закону про освіту, який зокрема врегульовує використання української мови в галузі освіті для дітей з національних меншин, продовжує напружуватися, і навіть стає кризовою. Своє занепокоєння щодо мовної статті в законі одразу висловили кілька країн – Угорщина, Румунія, Молдова, Польща.
Через ухвалений Верховною Радою закон «Про освіту» Президент Румунії Клаус Йоганніс навіть скасував офіційний візит в Україну, а керівник Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог ініціював особисту зустріч з міністром освіти й науки України Лілією Гриневич. Поки закон «Про освіту» ще не підписаний Президентом, Україна направила на експертизу до Ради Європи статтю 7 цього закону, яка і спричинила таку бурхливу міжнародну реакцію.
Богдан Яременко, дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ" долучився до обговорення і прокоментував для Укрінформ як у такій напруженій ситуації має поводитися Україна.
«Україна повинна, по-перше, вирішувати питання власної ідентичності, а воно є найгострішим, і по-друге, знімати напругу в мовному питанні з тими країнами, в дружніх відносинах з якими зацікавлена, зокрема йдеться про Румунію, Грецію, Болгарію, Молдову, Угорщину. Необхідно при цьому задовольняти культурні освітні потреби усіх своїх громадян, зокрема і тих, які є представниками нацменшин.
У питанні підписання закону Президент має виконувати законодавство України, яке встановлює певні часові обмеження, впродовж яких потрібно або накласти на нього вето або підписати. В даному випадку я не бачу підстав для вето. Влада правильно вчинила, запевнивши, що закон буде направлений на експертизу до Венеціанської комісії. Це треба зробити якнайшвидше, щоб якнайшвидше отримати її висновки. Після чого - або вносити зміни до закону, або, якщо зауважень не буде, в індивідуальному порядку вести діалог з державами, які хотіли розширення прав відповідних етнічних груп, про встановлення паритетних умов для національних меншин цих держав».
