У Трампа збережена ілюзія стосовно того, що він — хороший бізнесмен і добре веде переговори, що він може вирішити усі проблеми, просто глянувши Путіну у вічі.
Олександр Хара
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
спеціально для "Главреда"
У Білому Домі підтвердили розмову про можливу зустріч президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа і президента Російської Федерації Володимира Путіна. При цьому, схоже, що ініціатива про проведення зустрічі йшла саме від американського лідера. Навіщо було Трампу запрошувати Путіна у Вашингтон?
Перш за все, варто відзначити, що американці використовують трирівневий підхід у зовнішній політиці — оборона, стримування і діалог. Вони завжди говорили про те, що діалог має сенс, якщо інша сторона готова робити кроки назустріч.
Досі Росія не демонструвала готовності йти назустріч. Зокрема, вона втручалася в американські вибори, в результаті чого у США ухвалили закон про санкції. А ще існує ціла низка питань, у яких американцям важливо, аби Росія змінила свою поведінку. Так, наприклад, досі тривають кібератаки на американські структури — політичні, урядові, енергетичні та інші.
У такій ситуації США мають діяти у відповідь. Але це може призвести до ескалації ситуації, чого вони хотіли би уникнути...
І оскільки, по-перше, існує бажання Трампа та його адміністрації припинити деструктивні кроки, і, по-друге, є проблемні питання, які Вашингтон хотів би вирішити разом з Росією (наприклад, питання щодо Сирії), у США в цілому й у Трампа зокрема виникло бажання провести зустріч лідерів США і РФ.
До слова, Трамп благочестиво ставиться до автократичних лідерів: він привітав Сі Цзіньпіня з отриманням можливості, по суті, очолювати країну упродовж необмеженого терміну; до Эрдогана він досить позитивно ставиться; так само він налаштований і до Путіна.
Взагалі, Російська Федерація є однією з ключових загроз для США, але як ворога американці її не визначають. Росія визначена як виклик. Так, Росія може знищити весь світ і США, але ідеологічних або якихось інших причин для цього вона зараз не має. Зате є цілком реальна проблема Північної Кореї, ситуація з якою на межі конфлікту. Американці підтвердили, що разом з Південною Кореєю збираються провести військові навчання, що, звичайно, Північна Корея може трактувати як ескалація ситуації, і тому вона може почати дії у відповідь. Цю проблему треба вирішувати.
Подібна ситуація й з Іраном.
США, незважаючи на те, що є надзвичайно потужною країною, не можуть вирішити проблеми на усіх фронтах одночасно і самотужки. Тому вони зацікавлені у зниженні напруги, яка зараз є у відносинах з Росією.
Саме тут криється причина того, що Трамп хоче зустрітися з Путіним. Він хоче обговорити всі ці питання.
Сьогодні багато мови про те, що США і Росія перебувають у стані практично "холодної війни", але чи почалася вона насправді — тяжко чітко сказати. Попередня "холодна війна" являла собою протистояння двох блоків через ідеологічні протиріччя. Ці блоки зводили агресивні плани одне проти одного, але все ж вирішили зберігати статус-кво. А всі конфлікти, що були між ними, відбувалися на територіях третіх країн: Корея, В'єтнам, Латинська Америка, Африка тощо.
Сьогоднішня ситуація відрізняється тим, що Путін ламає статус-кво. Якщо Радянський Союз, починаючи з Хрущова, намагався зберегти статус-кво і не мав наміру розширюватися, хоча й вів підривну діяльність, то Путін якраз-таки має інші плани. А це не вигідно нікому, окрім РФ і ще кількох країн.
Крім того, якщо немає безпосередніх бойових дій між сторонами, використовуються інші засоби ведення війни. Наприклад, США досі зазнають кібератак російських структур, зазнали втручання Росії у їхні президентські вибори, а також досі залишається небезпечна ситуація в Сирії. Згадайте, як у кінці 2017 року у сирійській провінції Дейр-ез-Зор знищили групу російських найманців (чи кадрових офіцерів російського спецназу під виглядом найманців). Такі речі можуть незаплановано втягнути ці дві країни у конфлікт, який матиме негативні наслідки не лише регіональні, але й глобальні.
Так що існує різниця між протистоянням Росії і США часів "холодної війни" і сьогоднішнім.
До того ж, зараз ми перебуваємо у дивному стані — коли немає ані миру, ані війни. А таке становище дозволяє підтримувати контакти на рівні лідерів США і Росії.
Адже те саме відбувається й в Україні, де нібито і йде війна, окупована частина територій, анексований Крим, але, незважаючи на усе це, наш президент таємно зідзвонюється з Путіним і про щось із ним говорить. Окрім цього, тривають переговори у форматі "нормандської четвірки". Тобто де-факто ми у війні з Росією, але все одно при цьому ведемо діалог з лідером країни-агресора.
Чому б тоді й Сполученим Штатам не вести діалог з Росією, з якою вони не у стані війни, а, навпаки, прагнуть цього уникнути?
Крім того, у Трампа збережена певна ілюзія щодо того, що він — хороший бізнесмен і добре веде переговори, що він може вирішити усі проблеми перед ним просто глянувши Путіну у вічі і домовившись із ним про щось. От він і хоче спробувати...
Думаю, в ході зустрічі Трамп і Путін муситимуть обговорити й Україну, тому що американська адміністрація налаштована так: поки не буде вирішене українське питання, про нормалізацію відносин з Росією не може бути й мови. І одним з підтверджень цьому стало нещодавнє інтерв'ю російського посла у Вашингтоні, який журився, що його не приймають у Штатах, не хочуть з ним бачитися навіть на рівні керівників міністерства і конгресменів. Все це показує рівень відносин між США і Росією, і загальну позицію всього американського уряду.
