Світ щодня. 20 лютого

Євросоюз уповільнює, однак не зупиняє, будівництво «Північного потоку 2»

У вівторок, 12 лютого, Європейський Союз ухвалив нові правила щодо управління газогонами, включно з російським «Північним потоком 2», однак додав спеціальні положення, які дозволяють завершити цей проект, що його підтримує Німеччина.

Нова директива начебто закриває неврегульовані моменти чинної директиви. Йдеться про те, що нова директива стала обов’язковою для експортерів газу з третіх країн, чого раніше не було. Водночас вона створює неврегульоване поле саме для проекту «Північний потік 2», як результат німецько-французького компромісу на вищому рівні, досягнутого в кінці січня цього року в Аахені та Е-ля-Шапель. Нова директива ЄС не визнає вирішальних повноважень регулятора Данії щодо застосування нових правил до російського газогону і віддає ці повноваження німецькому регулятору.

Згідно з існуючими в ЄС правилами, право на невиконання директиви ЄС для існуючих газогонів може отримати країна-член ЄС, на території якої розташована точка входу газогону. Виняток надається Єврокомісією за відповідною процедурою і тільки в тому разі, якщо така практика не зашкодить справедливій конкуренції в ЄС та надійності постачання газу, але, зважаючи на провідну роль ФРН в Євросоюзі, ця процедура не стане проблемою. На практиці це означає, що відтепер Німеччина матиме законну можливість застосовувати винятки щодо російського проекту.

Нова директива ЄС уповільнить, але не заблокує реалізацію російського проекту, в якій крім Газпрому беруть участь енергетичні компанії  Uniper та Wintershall, філія BASF (Німеччина), Shell (Британія, Голландія), OMV (Австрія) та Engie (Франція).

У Європі зменшується видобуток газу, а використання останні 2 роки швидко росте через низькі ціни. Однак російський проект продовжує розділяти країни-члени ЄС. Особливо непоступну позицію зайняла Польща, яка виступила проти нової директиви, вперше запропонованою Єврокомісією ще в листопаді 2017 року. Нордичні країни та країни Східної Європи вважають проект небезпечним, оскільки він посилює залежність Європи від російського газу. Водночас країни північної Європи, особливо Німеччина, роблять ставку на економічні вигоди від проекту. Швеція та країни Балтії надали свій дозвіл. Данія залишається останньою країною, яка ще не завершила національну процедуру надання дозволу на реалізацію проекту «Північний потік 2», і раніше загрожувала заблокувати весь проект.

США воюватимуть у космосі?

20 лютого президент США Дональд Трамп підписав директиву, що закладає правові підвалини створення до 2020 року космічних військ Сполучених Штатів (поки під командуванням військово-повітряних сил). Утворення нового виду збройних сил, завданням яких стане можливим «захист інтересів США в космічному просторі», оголошено «пріоритетом національної безпеки». Коментуючи дії Трампа, один із відомих законодавців із числа членів Республіканської партії назвав їх важливим кроком у напряму зміцнення безпеки країни на тлі загроз з боку Китаю та Росії. 

Разом з тим, ця ініціатива республіканської Адміністрації має отримати загальне схвалення з боку Конгресу, що буде непросто на тлі демократичної більшості в Палаті представників. 

15 років ув’язнення за слонові бивні 

15 років ув’язнення за контрабанду слонових бивнів присудив суд в Танзанії китайській бізнесвумен. Такий суровий вирок отримала Ян Фенлан на прізвисько «королева слонових бивнів», яка переправляла за кордон тонни контрабанди. Виявилося, що Ян Фенлан, яка обіймала пост віце-президента китайсько-танзанійської бізнес ради, була організатором цілої структури, що займалася різними незаконними оборудками.

Браконьєрство, зокрема з метою отримання слонової кістки, продовжує бути великим лихом для Африки, де щороку вбивають тисячі тварин. Бивні в основному переправляють у Східну Азію.    

Олексій Куроп’ятник, Олег Бєлоколос, Фонд «Майдан закордонних справ»

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації