За результатами опитування у червні 2014 року, діяльність Путіна «цілком позитивно» оцінили лише 7,1% опитаних, у порівнянні з 12,2% у 2013 році, а «цілком негативно» — 57,6%, у порівнянні з 19,8% минулого року.
Росію у червні 2014 року «цілком позитивно» оцінили лише 8,9%, у порівнянні з 16,9% у 2013 році, а «цілком негативно» — 42,7% у порівнянні з 13,8% минулого року.
У 2014 році відносини з Росією як дружні оцінили лише 1,9% опитаних, а ворожі та конфліктні — 42,4% і 40%, відповідно.
Інтеграцію з Росією та іншими колишніми радянськими республіками (як у середньостроковій, так і у довгостроковій перспективі) підтримує значно менше третини тих (15,3%), хто вступає за інтеграцію з ЄС (52,1%). При цьому, саме Росія вважається найбільш зацікавленою в інтеграції України до Митного союзу.
Митний союз «цілком позитивно» оцінили 8,5% у порівнянні з 11,7% у 2013 році, а «цілком негативно» — 34,4% у порівнянні з 17,6% минулого року.
Дуже показово, що навіть у традиційно важливій для двосторонніх відносин енергетичній сфері, відносини з РФ вигідними вважають лише 27,4% опитаних, у порівнянні з 36,1% тих, хто найбільш корисною вважають енергетичну співпрацю з ЄС.
42,7% і 35,3% опитаних відповідно, вважають, що «поглиблення відносин з Росією» та «вступ до ОДКБ /Ташкентського договору/» не сприятимуть зміцненню безпеки України.
Переважно негативно оцінили респонденти тенденції у сфері можливих загроз Україні, у разі вступу до Митного союзу. Навпаки, існування загрози Україні з боку РФ визнали 73% опитаних, а загрозу в діяльності її спецслужб в нашій державі зафіксували 60,3%.
Переважна більшість опитаних — 69,3% вважають, що РФ здійснює систематичний інформаційний вплив на Україну, а 75,1% незадоволені ефективністю державних органів у протидії цьому.
Більшість респондентів – 48,3% вважають, що причиною дій РФ в Криму стало «побоювання Росії, що Україна швидко вступить до НАТО і ЄС».
Значна більшість опитаних – 87% узагалі не чула про діяльність в Україні Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародного гуманітарного співробітництва («Россотруднічество»), при цьому 39%, з тих, хто знає про його діяльність, виступають за його заборону.
Показово, що майже половина учасників опитування – 46,3% виступають за те, що Україна повинна допомагати представниками тих російських кіл, які критично ставляться до офіційної ідеології та експансіоністського курсу Кремля, а 60,6% опитаних вважають, що напруга у відносинах між Україною і РФ зберігатиметься впродовж усього перебування при владі тандему Путін-Медведєв.
Висновки
Отже, за результатами опитування можна констатувати, що після «Революції гідності» та анексії Криму і кремлівський очільник і власне Росія почали сприйматися більшістю українців різко негативно, якщо не відверто ворожо. Суттєво втратили популярність євразійсько-інтеграційні та безпекові проекти Кремля, що є особливо показовим на тлі величезних ресурсів, витрачених Росією на активну пропаганду в Україні так званих «переваг» Митного союзу.
Таким чином, сьогодні українське суспільство готово рішучо стати на захист демократії та підтримати жорсткі дії керівництва держави у протидії агресії Російської Федерації. Тим часом, як ми бачимо, такі настрої громади сьогодні певним чином суперечать поглядам значної частини представників нашої еліти, які знаходячись у полоні укорінених стереотипів, виступають за збереження політичних та економічних контактів з Росією. Вочевидь, інерція мислення також заважає нашому керівництву визнати те, що головним ресурсом української влади у протистоянні з Москвою є саме довіра українського народу, втрата якої безсумнівно матиме для нього нищівні наслідки.
Виходячи з цього, одним з пріоритетних завдань української влади має стати розробка актуальної концепції відносин з РФ. Така концепція має бути дворівневою і включати у себе як тактичні, так і стратегічні цілі.
На думку «Майдану закордонних справ», першочерговими заходами мають бути:
У політичній сфері — негайне припинення дестабілізуючої активності Росії у Південно-Східних регіонах нашої держави.
В економічній сфері – обмеження приватизації або відчуження в інтересах фізичних та юридичних осіб РФ об’єктів стратегічної та критичної інфраструктури і підприємств України. Перегляд реалізації низки двосторонніх проектів, зокрема у промисловій та аграрній сферах.
У торгівельній сфері – диверсифікувати зовнішньоторговельні потоки. У цьому питанні слід нарешті перейти від слів до справ та створити українську державну кредитну корпорацію з метою просування вітчизняної, насамперед промислової, продукції на ринки інших країн.
В енергетичній сфері — розпочати здійснення системних заходів стосовно реального зменшення енергетичної залежності від РФ, у т.ч. переглянути доцільність будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС, виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000 за російськими технологіями, постачання ядерного палива на АЕС України, приватизацію ВАТ «Турбоатом» в інтересах російських інвесторів.
У сфері безпеки – реалізувати заходи з протидії діяльності спецслужб Російської Федерації в нашій державі. Визначити коло держав-союзників та розпочати відповідні заходи з метою налагодження системного співробітництва у цій сфері.
У військово-політичній та оборонній сферах — унеможливити постачання до РФ з України будь-якої зброї, техніки, обладнання та компонентів військового та подвійного призначення. Припинити усі програми співробітництва з РФ у військово-промисловій галузі, включаючи участь у заходах із продовження термінів експлуатації російських ракет, що знаходяться на озброєнні Збройних сил РФ, та гарантійний нагляд за експлуатацією ракетних комплексів стратегічного призначення.
В гуманітарній та інформаційній сферах – заборонити діяльність «Россотрудничества» в Україні та реалізувати комплекс заходів з нейтралізації антиукраїнської пропаганди Кремля як в середині України, так і у світі.
У зовнішньополітичній сфері — суттєво переорієнтувати роботу МЗС України на російському напрямі на користь збору даних, необхідних для актуальних національних потреб, аналізу та прогнозування дій Кремля. Здійснити ґрунтовний перегляд нормативно-правової бази двосторонніх відносин з РФ, а також домовленостей у багатосторонньому форматі, скасувавши ті з них, які з відомих причин втратили актуальність. На засадах взаємності запровадити процедуру перетину кордону за закордонними паспортами.
Довгострокова частина концепції відносин з РФ має бути конфіденційною, базуватись на об’єктивних реаліях, обов’язково передбачати відновлення територіальної цілісності, а також опрацювання комплексу зовнішньополітичних та інших заходів, як у двосторонніх відносинах з Росією, так і у багатосторонній площині, який би створив дійсно надійну систему різнопланових і різноформатних гарантій, у координатах якої будуть забезпечені безпека України та її сприятливий соціально-економічний розвиток.
ДОВІДКА:
УКРАЇНЦІ ПРО ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ
Дослідження проведене благодійним фондом «Майдан закордонних справ» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 31 травня по 5 червня 2014 року. Було опитано 2001 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України за винятком Криму за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
