Які наслідки для світу та України матиме торгівельна війна між США та Китаєм?

Олег Бєлоколос 

експерт Фонду "Майдан закордонних справ"

Нещодавно президент США Дональд Трамп повідомив, що з 1 вересня цього року Вашингтон запровадить нове 10-відсоткове мито на товари і продукти вартістю 300 мільярдів доларів, які Китай експортує до США. «Це не включає товари вартістю 250 мільярдів доларів, на які вже накладені 25-відсоткові мита», - зазначив Трамп. У відповідь, китайські компанії поінформували, що вони припинять закупівлю сільськогосподарської продукції зі США.

Тобто, Вашингтон і Пекін все ж таки не знайшли можливість домовитись про відновлення торговельних перемовин, як про це було заявлено на цьогорічному саміті країн «Великої двадцятки», який проходив 28-29 червня в Японії.

Втім, 13 серпня офіс торговельного представника США оголосив, що запровадження мит на мобільні телефони, ноутбуки, ігрові приставки, комп’ютерні монітори, деякий одяг та взуття з Китаю буде перенесено на 15 грудня цього року. Окрім цього, США виключили низку товарів з митного списку з огляду на їхню важливість для сфер "охорони здоров'я, безпеки, у тому числі національної, та інші фактори". Водночас мита на інші товари наберуть чинності 1 вересня, як і було заплановано. Коментуючи дане рішення президент Трамп заявив, що його адміністрація пішла на цей крок, щоби не нашкодити американським покупцям напередодні традиційних різдвяних покупок. "Ми робимо це для різдвяного сезону", - розповів він журналістам. Це рішення Вашингтону позитивно сприйняли інвестори, які були занепокоєні ескалацією торговельної суперечки між двома наддержавами, що триває вже понад рік.

Тим часом, аналітики відомої інвестиційної компанії Goldman Sachs вважають, що всеохоплююча американсько-китайська торговельно-економічна угода навряд чи буде укладена аж до президентських виборів у США у 2020 році. Окрім цього, Goldman Sachs знизила прогноз зростання економіки США у четвертому кварталі поточного року до 1,8%.  

Що ж відбувається і на що очікувати Україні?

Більшість експертів у світі сходяться на думці, що торгівельна війна між США та Китаєм є негативним чинником для глобальної економіки і несе непередбачуваність та нестабільність. Зокрема, економічний радник Білого дому Ларрі Кадлоу свого часу зазначав, що «від ескалації торгівельної війни» постраждають обидві сторони, хоча «економіка США повинна впоратися». Частина економістів також вважає, що Китай врешті-решт поступиться американському тиску, оскільки значно більше залежить від американського ринку, ніж США від доступу до ринків Піднебесної. Інший сценарій передбачає, що обидві сторони непохитно стоятимуть на своїх позиціях, адже протиріччя між ними значно більш значні, аніж суто торговельні питання.    

У цьому контексті, очікується сповільнення темпів економічного розвитку низки країн-регіональних важковаговиків. В деяких країнах Євросоюзу вже навіть прогнозують рецесію. Зокрема, від зниження  купівельної спроможності КНР та обсягу зовнішніх замовлень, у цілому, можуть постраждати експортні галузі економіки Німеччини.  За даними «Німецької хвилі», ВВП Німеччини у другому кварталі 2019 року вже знизився на 0,1% у порівнянні з першим кварталом.  Основною причиною скорочення ВВП експерти називають передусім зниження експорту.

Росія ж, за сьогоднішніми прогнозами, у кращому випадку матиме лише 0,8% зростання ВВП у 2019 році. Також, очікується девальвація рубля. Цікаво, що за деякими даними близько 15% російських резервів приходилося на юань, різке зниження курсу якого вже коштувало Росії близько 2 мільярдів доларів США. Для Москви наслідки можуть бути й більш негативними, адже Росія поступово стає сировинним придатком Китаю. А ще, внаслідок вірогідного падіння світової ділової активності очікується зниження цін на сировину, зокрема нафту і газ, доходи від експорту яких формують суттєву частку бюджету Російської Федерації. Є підстави вважати, що зменшення доходів бюджету негативним чином вплине на реалізацію деяких вже анонсованих кроків російського керівництва: списання боргів підприємствам оборонного комплексу на 700 млрд. рублів; виділення 2,6 трильйонів на видобуток нафти корпорацією «Роснефть»; порятунок Об’єднаної авіаційної корпорації - 300 млрд. рублів; освоєння Північного морського шляху та вивчення Арктики -  89,3 млрд.  

В цілому орієнована на експорт економіка України вочевидь також зіштовхнеться із негативним впливом зниження глобальної бізнес-активності (наразі експорт формує близько 50% нашого ВВП). Так, згідно з консенсус-прогнозом Міністерства економічного розвитку і торгівлі, зростання ВВП України в 2019 році сповільниться до 2,7% у порівнянні з 3,3% в минулому році при зниженні інфляції (грудень до грудня) до 7,6% з 9,8 %. Ймовірно певний нейтралізуючий ефект матиме зниження світових цін на енергоносії. Позитивним чинником могла б бути більш широка диверсифікація нашої зовнішньої торгівлі, яка на жаль відбувається доволі повільними темпами.

Очевидно, пріоритетним напрямом діяльності у даному контексті має стати активний пошук нових експортних ринків, подальша диверсифікація зовнішньої торгівлі, здійснення розумної промислової політики, що передбачатиме залучення інноваційних технологій, розвиток внутрішнього ринку. 

Фото: 24 канал

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації