Олександр Хара
експерт Фонду "Майдан закордонних справ"
Туреччина опинилась під тиском США та ЄС
Туреччина отримала комплекс ППО С-400 (вартість – 2,5 млрд дол.) попри попередження з боку США та інших союзників по НАТО щодо негативних наслідків такого рішення. Білий дім заблокував виконання контракту на постачання до країни понад 100 найсучасніших багатоцільових винищувачів F-35, а також розпочав процес виключення Туреччини з програми виробництва цього літака. На додаток до втрати великого контракту Lockheed Martin (продажі літака становлять біля третини прибутків), корпорації знадобиться півмільярда доларів, аби замістити виробництво компонентів та комплектуючих (понад 900 найменувань, серед яких 400 виготовляються виключно в Туреччині). Росіяни спокушають турок придбати свої літаки, включаючи з СУ-57. Втім з низки причин вони не здатні запустити цей «вундерваффе» у серійне виробництво. Питання надійності південного флангу НАТО отруюватиме відносини між Анкарою та Вашингтоном у найближчій перспективі, принаймні до відходу з політичної сцени Ердогана, який зазнав цього року відчутну електоральну втрату – Стамбул та декількох інших міст.
15 липня Єврокомісія прийняла документ, що засуджує Туреччину за розробку покладів енергетичних ресурсів у виключній економічній зоні Кіпру у східному Середземномор’ї. Експерти оцінюють розміри покладів природнього газу у 227 млрд м3 (вартість майже 50 млрд дол.). Враховуючи як власні потреби, так і необхідність зменшення залежності південних країн-членів ЄС від російського газу, уряд Кіпру залучив до розвідки та розробки іноземні компанії. Втім Туреччина вдалася як до перешкод цьому так і самовільній розробці родовищ. Торік кораблі турецьких ВМС перешкоджали доступу до району італійському кораблю енергетичної компанії ENI, який здійснював геологорозвідку. У травні цього року Анкара скерувала до газоносного району два кораблі «Fatih» та «Yavuz» та продовжує ігнорувати заклики європейців щодо припинення незаконної діяльності. Тож Єврокомісія вирішила призупинити перемовини щодо укладення угоди про авіаційне сполучення, заморозити діалог у форматі Ради асоціації та інші зустрічі на найвищому рівні.
Аналогічна ситуація відбувається у північно-західній частині Чорного моря, де у 2014 Росія захопила бурові установки та газопроводи Чорноморнафтогазу. Російські окупанти експлуатують надра 9 родовищ й на сьогодні вже викачали (читай - вкрали) 9,2 млрд м3 газу. Загальні збитки від цієї злочинної діяльності оцінюються у 5 млрд дол. Понад те, захоплені бурові вишки перетворені росіянами у військові об’єкти, адже там не лише розміщено спецназ, що охороняє об’єкти, а й обладнання для ведення радіотехнічної розвідки.
У США заарештовано колишнього президента Перу
Колишній президент Перу Алехандро Толедо був затриманий у США на запит перуанського уряду, який звинувачує останнього у корупційних діях. Ім’я високопосадовця сплило у ході розслідування діяльності бразильської будівельної корпорації Odebrecht. Керівництво компанії вже пішло на співпрацю з американською Фемідою та дало свідчення щодо хабарів у розмірі 800 млн дол., що щедро роздавалися різноманітним посадовцям латиноамериканських країн. Пан Толедо звинувачується в отриманні 20 млн дол. за сприяння в отриманні великого контракту на будівництво автомагістралі між Перу та Бразилією. Попри «славу» Латинської Америки як тотально корумпованого регіону, останні декілька років було проведено низку гучних розслідувань, що спричинили сотні вироків, включаючи ув’язнення двох колишніх президентів Бразилії. Хоча за даними Transparency International у 2018 році найбільш корумпованою латиноамериканської країною є Венесуела (168 місце з 180), Бразилія та Перу не набагато «відстають», поділяючи 105 місце.
Єврокомісію та ЄЦБ уперше очолять жінки
Країни Вишеградської четвірки заблокували кандидатуру датського політика і дипломата, першого віце-президента Єврокомісії Франса Тіммермана через його роль у розслідуваннях порушень Польщею та Угорщиною принципів верховенства права. Інші кандидати не були здатні набрати необхідну кількість голосів. І ось у якості компромісу, президент Франції запропонував кандидатуру міністра оборони ФРН Урсули фон дер Ляєн, яка здобула необхідну підтримку європарламентарів. Париж збалансував німецько-французький дуумвірат, висунувши кандидатуру керуючого директора МВФ Крістін Лагард на посаду керівника Європейського Центробанку. Таким чином уперше в історії ЄС жінки обійняли найвищу виконавчу посаду Союзу та ключової фінансової інституції.
Посаду федерального міністра оборони Німеччини очолила Аннегрет Крамп-Каренбауер. Торік цю протеже чинного канцлера обрали лідером правлячого Християнсько-демократичного союзу, що означає великі шанси очолити країну після відходу від справ Ангели Меркель у 2021 році. Втім пані Аннегрет достається доволі проблемний напрям роботи. Офіційний Берлін потерпає від публічних нападок з боку Дональда Трампа за небажання платити справедливий внесок у спільну безпеку. Найпотужніша держава ЄС і європейської частини НАТО – Німеччина планує подолати 1,5% бар’єр видатків на оборону (при вимозі Альянсу у 2%) лише у 2024 році. І це при тому, що, згідно зі звітом Бундесверу за 2018 рік, менше третини військових активів є доступними для використання, а плани стосовно збільшення особового склад ЗС ФРН неодноразово зривалися.
